Альберт Газенбрукс-"Західний"

Кінець листопада 1943 р. Волинь. Село Будераж (тепер-Рівненщина). Керівництво ОУН-УПА проводить Першу конференцію поневолених народів країн Східної Європи та Азії. Присутні представники тринадцяти національностей, що воювали в УПА, а саме: грузини(6 делегатів), азербайджанці(також шестеро), узбеки(5 делегатів), вірмени(4 делегати), татари(також четверо), білоруси(2 делегати), осетини(також двоє), казах, черкес, кабардинець, башкир, чуваш.

А також: керівники ОУН-УПА: Ростислав Волошин, Яків Бусел, Омелян Логуш, Дмитро Клячківський, член ОУН Катерина Мешко, а також (інкогніто) Роман Шухевич. Головний підсумок: відмова ОУН від "інтегрального націоналізму" та перехід до нового гасла: "Воля народам! Воля людині!". На цій конференції був присутній навіть... бельгієць. Про нього-сьогоднішня розповідь. Знайомтеся- Альберт Газенбрукс, ведучий підпільної радіостанції УПА "Самостійна Україна", що ввійшла в історію під своєю кодовою назвою-радіо "Афродіта".

Народився Альберт Газенбрукс 22 січня 1915 року в Остенде. Його батьки були власниками кафе "Белж" у Брюгге. Саме в цьому місті й виріс юний Альберт. Вчився він разом із братом у франкомовній католицькій школі, що знаходилась у місті Юї. По її закінченні він записується до Вищої Єзуїтської Школи Торгівлі, в Антверпені. У 1936 році Газенбрукса призивають до бельгійської армії. У 1937 році-одруження та переїзд у Брюссель. У 1938-му році в родині народжується донька Франсін. Однак, у 1939 році Газенбрукса мобілізують до бельгійської армії.

10 травня 1940 року на Бельгію нападає німецька армія. Опір французької, голландської та бельгійської армій тривав недовго. 18 червня полк, в складі якого перебував герой моєї розповіді, відступає в Бретань, а згодом в повному складі опинається в полоні. Серед полонених-і Газенбрукс. Його інтернують в табір для військовополонених (шталаг), що знаходився у французькому місті Савене. Втім, уже 22 липня-звільняють.

Газенбрукс повертається до Бельгії, однак у лютому 1942 року його вивозять до Німеччини. Там він працює учнем слюсаря. Кілька разів намагається втекти до Бельгії. Опиняється у в'язниці. Навесні 1943 р. Газенбрукс вирушає до Рівного, де працює у філії Організації Тодта. Під час роботи поблизу Дубно, його захоплює УПА.

Спершу повстанці вважали Газенбрукса німецьким шпигуном. Але він почав кричати: "Бельгія! Бельгія!". Тому для нього влаштували особливе випробування-змусили заспівати бельгійський гімн. Після цього він складає присягу і стає воїном УПА, отримуючи псевдо "Західний".

Газенбрукса зараховують до сотні азербайджанців. Його цінність як військовика була не дуже високою-з нього весь час підсміювались. Однак, "Західний" знадобився для іншої справи. Він володів кількома європейськими мовами, а отже був корисним для пропаганди ідеї української державності в світі, що було дуже важливим для ОУН. Тому Газенбрукса спочатку призначають моніторити новини. Так тривало доти, доки на бельгійця не звернув уваги "Тарас Чупринка"-Роман Шухевич.

Восени 1943 року Газенбрукс починає працювати на повстанському радіо. Там він готує передачі англійською, французькою та німецькою мовами. Його слухають у Бельгії, Франції, Люксембурзі, Швейцарії й Британії. Згодом входить до редакції "Афродіти". Окрім нього членами редакції були Ярослав Старух (керівник радіо), Богдан Галайчук, Корнило Яворівський, Володимир Макар та Дмитро Лушпак. Газенбрукс же поєднував функції перекладача, редактора й диктора і посідав особливе місце серед радійників УПА.

На початку 1945 р. керівника "Афродіти" Ярослава Старуха призначають головою проводу УПА на Закерзонні (нинішня територія Польщі, що до війни була населена переважно українцями, а після депортації, що ввійшла в історію, як акція "Вісла"-заселена поляками). У 1947-му році він загинув у бою з польською службою безпеки.

Альберт Газенбрукс на Різдво 1945 року потрапив у полон до НКВС. Але за кілька годин він був визволений есбістами. "Афродіта" знову почала виходити в ефір. Але кільце довкола станції поволі звужувалось. 7 квітня 1945 року повстанське радіо було ліквідоване НКВС. Троє упівців загинули. Газенбрукс знову потрапив у полон.

В полоні "Західний" поводився сміливо й винахідливо. Енкавеесівці аж з ніг збилися, шукаючи перекладача з бельгійської мови (Щось це мені нагадує...). Ніяк не могли допетрати, що такої мови не існує! Газенбрукс вперто говорив про свій полон упівцями. Це не завадило НКВС відправити його до Воркути. Звідти він вийшов після смерті Сталіна і повернувся у Бельгію.

На батьківщині на нього ніхто не чекав-дружина вважала його мертвим. Тут він працює бухгалтером у Брюгге. Написав мемуари. Підтримував зв'язок із українською діаспорою, в тому числі-з товаришами-упівцями. Виступив у Льєжі з нагоди 25-річчя УПА. Отримав пам'ятну медаль Вважав, що найкращі його роки пройшли в Україні. В Бельгії ж його підозрювали у...шпигунстві на користь СРСР.

Помер Альберт Газенбрукс 7 вересня 1979 року в Брюгге. Похований там само. У 2010-му році тоді ще Президент України Віктор Ющенко посмертно нагородив Альберта Газенбрукса, бельгійця, що був членом УПА орденом "За заслуги" I ступеня (посмертно).

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости