Куренівське повстання

Уже після тих подій польский агент у Києві писав: "Загальний стан радянської влади в Україні такий, що доводиться дивуватися, на чому ж вона тримається".

1919 рік. Березень. Червоні у Києві другий місяць. У місті лютує червоний терор. У селах-"продрозкладка". Тож селяни Київської губернії беруться за зброю.

У Чорнобильскому повіті партизанить отаман Ілько Струк, в околицях Трипілля-отаман Зелений (Данило Терпило), у Васильківському повіті-отаман Овсій Гончар-Бурлака. Вони вирішують об'єднатися та спільними зусиллями вибити більшовиків з Києва. Підтримати їх обіцяв отаман Ангел із Чернігівщини.

Центром повстанців стало село Нові Петрівці-те саме, де майже через сто років буде розташовуватись сумновідома резиденція "Межигір'я". У 1919-му році воно, за визначенням чекістів було "бандитське"-більшість його жителів не сприймали більшовицької влади та стояли за повернення УНР. У селі починають поширюватися повстанські листівки. До Нових Петрівців сходяться озброєні селяни з усієї округи.

Події почали розгортатися з шаленою швидкістю 8 квітня. Того дня на Нові Петрівці вирушила каральна експедиція ЧК. Повстанці її повністю розбили. Майже всіх учасників цієї експедиції було вбито. Ті, хто вижив, потрапили в полон. Вони розповіли, що наступного дня-9 квітня відбудеться посилений штурм села. Селяни приготувалися-вирили окопи, поставили кулемети. Червоні знову були розбиті. Ця перемога скріпила віру повстанців, що вони зможуть взяти Київ.

У ніч на 10 квітня 1919-го року озброєні хто чим-обрізами, ціпами, мисливськими рушницями та гвинтівками повстанці вирушили на Київ. За офіційними більшовицькими даними їх було лише 3 тисячі. Насправді ж лише загін Зеленого налічував 7 тисяч осіб. Наступали двома групами. Одна-на Поділ, інша-на Куренівку. Розклеювали листівки, проводили мітинги. Повстанці дійшли до Житнього ринку. Частина дісталася туди... трамваєм. Отаман Ілько Струк згадував: "Захопили Пріорку, Святошин, Куренівку й Поділ. Частина людей з нашої армії сіла на трамваї і прибула на Царську площу (нині-Європейська-авт.). Частина посувалася походом. У Києві я захопив сім гармат, до десяти кулеметів, велику кількість рушниць, набоїв і іншу матеріальну здобич. Управа по моєму наказу вивісила на помешканні Міської Думи Український прапор. Видано кілька наказів і відозв із закликом до населення.". Відбулися напади на міський банк та телеграф. Втім, повстанцям бракувало дисципліни. Так, на Подолі були розграбовані крамниці та продовольчі склади.

Куренівське повстання насмерть перелякало більшовиків. Змобілізували всіх чекістів республіканської, губернської, транспортної ЧК, міліцію. Озброювали робітників. Навіть канцеляристів-і тих озброїли.

Повстанці намагались замкнути кільце навколо Києва. Однак, червоні підвезли китайський загін ЧК.

Бої на вулицях Києва тривали весь день 10 квітня. Під вечір, відчуваючи брак боєприпасів повстанці почали відступати з міста. Більшовики почали виносити смертні вироки полоненим. Всього було страчено 31 людину.

Отаман Ілько Струк незабаром перейшов на бік денікінців. У жовтні 1919-го знову штурмував Київ. Усього ж він за роки революції провів вісім штурмів міста. Діяв на півночі Київщини до листопада 1922-го. Емігрував. Помер ймовірно, 1969-го року в Чехословаччині. Отаман Зелений загинув у бою в листопаді 1919-го. Отаман Бурлака у 1921-му був заарештований та ув'язнений у Харкові. Під час втечі з в'язниці загинув у перестрілці.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости