Весняні збірники ( доповнено)

Михайло Іванович Фоменко – дуже консервативний тренер. Годі сподіватися, що на Євро поїде багато гравців, які не проходили відбір. Головна ставка, якраз, буде зроблено на перевірених гравців, які працюють з тренером не перший рік

Але звичайно незважаючи на весь консерватизм головного тренера збірної з’являються нові гравці, які вже двома руками стукають не тільки до збірної, а вже навіть до основного складу.

В другій половині чемпіонату ряд футболістів зарекомендували себе дуже добре. Вільних місць не так багато. Можливо ще дві –три позиції під питанням. Але, наприклад, травми теж ніхто не відміняв. Наприклад, Малиновський та Юрченко, які теоретично могли претендувати на поїзду на Євро отримали тяжкі травми, і ЧЄ відбудеться без них.

Давайте спробуємо перерахувати можливих кандидатів, які війдуть до розширеного списку Михайла Фоменка:

1. Дмитро Чигринсьикий( «Дніпро»). Збірна має основну пару Хачеріді – Ракіцький. На підміні Кучер. Матчі ЛЄ показали, що Олександр дуже постарів та втратив у швидкості. Захисник «Шахтаря» вже реально не встигає. Звідси велика кількість жовтих та червоних карток. Четвертим центральним захисником був Андрій Пілявський, але він переїхав до чемпіонату Росії, де виглядає дуже і дуже слабко. В перших матча із під нього забили декілька разів, потім він міцно сів на лаву. Дмитро Чигринський навпаки провів другу частину чемпіонату. Став справжнім лідером захисту «Дніпра». Травми поки його оминають сторону. Напевно, що на Дмитру дуже позитивно відобразилося одруження. Він знову повірив, що може грати на високому рівні та буди повністю здоровим. Але це тільки на рівні не самого сильного чемпіонату. Що буде на рівні більш сильних та швидких суперників – ніхто не знає. Але думаю, що своєю грою Діма заслужив на свій шанс,тим паче, що позиція проблемна.

2. Євген Шахов( «Дніпро»). Під час переможного матчу з «Шахтарем» майже ніхто не помітив відсутності капітана та лідера півзахисту Руслана Ротаня. Справжнім моторчиком та лідером на полі був Євген Шахтов. Через втрату Федорчука та Канкави Мирон Маркевич зробив з Шахова гравця опорної зони, який багато діє у відборі, намагається вести гру. За своєю грою він мені нагадує позицію Андреа Пірло, такий собі відтягнутий плеймейкер. Проблема в тому, що позиція в середині поля і так переповнена у збірній. Там знайти вільне місце – дуже важко. Потрібні флангові гравців, можливо форвард, але не центральні півзахисники. Збірна має доволі великі проблеми з креативом з підсиленням гри під час матчу( думаю, що ніхто не забув, що Шахов був джокером минулого сезону у Маркевича)- якраз ці якості можуть бути дуже корисні для збірної України.

3. Валерій Лучкевич( «Дніпро»). Збірна має проблеми на флангах. У головних наших зірок Коноплянки та Ярмоленка на підміні тільки ветеран Гусєв, на флангах взагалі немає альтернативи Федецькому та Шевчуку. Микола Морозюк пропустив майже всю другу половину через травму, а Каменюка зовсім не переконав в матчі проти Кіпу в Одесі. Молодий гравець Дніпра може бути дуже корисним у цих питанням. Валерій може діяти на будь –якому фланзі( інтерв’ю тижневику «Футбол) на будь –якій позиції.

4. Андрій Тотовицький ( «Зоря» – «Шахтар» ). Тотовицький видав фантастичний фініш сезону. Дуже гарний дриблер, технар має добре поставлений удар. Але тут є багато але уродженець Рівненської області вихованець «Шахтаря». Вважався там одним з найбільш талановитих. Декілька разів їздив на збори з першою командою, але там нікого не переконав. Шанс зарекомендувати себе у футболі йому надав Микола Павлов в Маріуполі. Тоді була така ситуація, що війна тільки починалася, і майже всі гравці розривали контракти з Іллічівцем. Павлов повірив молодому гравцеві «Шахтаря». Зробив його основним гравцем. За першу половину сезону Тото став лідером атак приазовської команди. Але буквально через пів року втік з Маріуполя до «Зорі», таким чином віддячивши тренеру за довіру та шанс проявити себе у дорослому футболі. Хоча Павлов бачив у нього перспективу та бажав продовжити співпрацю. Я думаю, що не великий секрет, що Михайло Іванович велике значення віддає особистим якостям гравця. У «Зорі» Тотовицький вже півтора року. За цей час його не можна назвати стабільним гравцем основи. Андрій дуже не стабільний, може видати гарний відрізок, а може провалитися. Не любить чорнової роботи( при Фоменку це теж не вітається), ніколи не дограє до кінця, якщо виходить із старту. Є ще такий важливий момент, що Тотовицький має перманентні проблеми із здоров’ям. Травм у нього було дуже багато. Можливо в ролі джокера, можливо заради перспективи, не більше.

5. Сергій Болбат( «Локерен»). Уродженець сумновідомої Волновахи видав дуже сильний фініш у чемпіонаті Бельгії. В одному з останніх матчів чемпіонату видав дуже гарний матч: забив та мав два асисти. Протягом сезону забивав «Андерлехту». Болбат діє на фланзі атаки, де збірна потребує ротації та підсилення.

6. Олександр Зінченко( Уфа). Складається таке враження, що по Зінченку працює цілий штат лобістів, які кожний ранок розпочинають із постів про Зінченка та збірну. Зрозуміло, що колишній гравець, а нині агент Гаврилов уклав великі кошти, щоб витягнути гравця, із "Шахтаря". Думаю, що зараз він їх хоче просто відбити. Розмови про «МС», «Борусію» виглядають справжньою маячнею. Ніхто не буде зв’язуватися з гравцем, який має претензії від колишнього клуба( Шахтар). Бачив його гру за "Уфу". Нічого особливого. Лучкевич не гріше. В списках молодіжки на Кубок Лобановського Зінченка немає. Можу припустити, що його все ж включать у розширений список.

7. Роман Безус( «Дніпро»). Михайлу Івановичу завжди імпонувала гра Безуса. Не здивуюся побачити Романа у розширеному списку. У « Дніпрі» Маркевич зробив з Безуса такого собі джокера, який підсилює гру команди в другому таймі, коли це потрібно. Якраз завдяки цьому компоненту Роман може отримати свій шанс на Євро. Тут також можна говорити, що Безус перебуває в дружній відносинах з рядок гравців збірної. Наприклад, Ярмоленком, Сидорчуком, Зозулею.

8. Антон Шиндер( «Ворскла»). Весною Шиндер заграв так, неначе не було ніякого «Шахтаря», «Чорноморця», тобто, повернувся до кращого свого футболу, коли ще грав за «Таврію». Багато забивав, дуже гарно почувався у силовій боротьбі, грав з великим задоволенням. Для збірної проблема форварда – доволі актуальна. Зозуля – безумовно номер один, з іншими важче: Кравець дуже слабко відіграв за «Штутграт», Селезньов -… ну Ви самі розумієте, Бутківський- реально губиться на високому рівні. Думаю, що Шиндер міг би згодитися

9. Дмитро Хльобас( «Ворскла»- «Динамо»). Один із кращих гравців « Говерли» був Хльобас, перехід до «Ворскли» привів до ще більшого прогресу молодого динамівця за рік. Швидкий, мобільний, по футбольному нахабний все це про Дмитра. Дуже важливо, що він може закрити дві позиції в збірній, які потребують глибини: я маю на увазі фланг атаки та позицію форварда. Звичайно, що рівень чемпіонату – це одне, а рівень ЧЄ – зовсім інше. Але придивитися до хлопця варто.

Малишев і так в об’ємі збірної. Як би там не було, але він провів дуже сильне друге коло. На жаль, травмувався Юрченко. Тренер «Баєра» Шмідт опустив уродженця Миколаєва з позиції атакуючого півзахисника в опорну зону. В другій половині сезону він мав доволі багато ігрового часу. Тащі виглядав не переконливо, як і весь «Штутгарт». Малиновський -травмований. Наче не забув нікого.