http://repka.club/blogs/svirid-opanasovich-na-strazhi-mirovogo-poryadku/item/7117-z-istorii-svitovoho-futbolu
Колись давно, коли футбол лише спинався на ніжки, але вже був досить популярною грою, рішили включити його в Олімпійські ігри. Сначала, в 1908 році у Лондоні. І це всім так понравилося, що й на наступних Іграх у Стокгольмі, в 1912 році, був проведений свій футбольний турнір.
На який вперше свою футбольну дружину відправила й Російська імперія. То були переважно столичні гравці з Санкт-Петербурга і Москви.Турнірні правила тоді були трохи странні і для нас непривичні, бо вилітали команди вже після першої гри. А переможці продовжували состязатися. Но шоб командам, які їхали на Олімпіаду поїздами і пароходами для програти в єдінственному матчі було не так обідно, то среді лузєрів тоже проводили “утєшітєльні матчі”.
Жеребйовка й тоді було діло темне і так случилося, шо грати команді Російської імперії випало із збірною Фінляндії. Котора тоді була частью тої імперії, тож не дивно, що зборніки з Москви і Петербурга дивилися на провінційних фінів нєсколько свисока. Само собою, шо Росія продула Фінляндії з рахунком 1:2 і привично жалуясь на судєйство стала готуваться до “утєшітєльного матча”.
“Утішать” російську команду випало команді Німеччини, яка накануні в яросній і атакуючій манері впевнено програла команді Австрії 1:5. Точніше, команда Австрії називалася тоді командою Ціслейтанії (привіт шанувальникам Гашека), тобто неугорської частини Австро-Угорської імперії, бо в Угорщини була своя команда. А в команді Австрії грав усякий многонаціональний зброд, переважно чехи. Десь мені траплялося, що грали там і галичани, але доказів я не знайшов, то брехати не буду. В общем, оті слов’яномовні австріяки німців красіво розтрощили, німці розстроїлися і многі гравці плюнули та поїхали додому пити пиво. Бо яке вже там утєшеніє після такої обідної поразки в принциповому матчі?
Таким образом, 18 червня 1912 року на “утєшітєльний матч” з командою Росії німці виставили другий состав, правда з добре зіграною атакуючою зв’язкою із Карлсруе. Росіяни ж вийшли на матч, як на битву, бо в світі уже пахло війною, російська пропаганда работала і “колбасніков” (як тоді обзивали німців) у Росії іскреннє презіралі.
В подробиці самого матча вдаватися не буду, рахунок говорить сам за себе – 16:0. В смислі, “колбасніки” накидали росіянам повну торбу, акуратно розділивши голи між двома таймами – по 8 у кожному.
Це самий крупний виграш в історії німецької збірної і, соответственно, самий крупний програш збірної Росії. Пока, во всяком случаї. Но інтєресно даже не це, інтєресно другоє. Російські футболісти, повернувшись додому оправдовувалися, шо судєйство в Стокгольмі було препаршиве, бо арбітри запрещали бити, штовхати і звалювати на землю воротаря протівніка. А як же гол забити, єслі воротар бодро стрибає і той м’яч ловить? А главне - німці грали дуже паскудно і подло. Бо вони по полю бігали! А не неквапно і солідно котили м’яч, як годиться поважним людям. Ще й віддавати м’яч росіянам не хотіли, то вони до того м’яча почти й не доторкнулися. Разве так можно?
Я це до чого---завтра наша збірна грає перший матч на Євро-16 і грає з Німеччиною. Чудес канєшно не буває, але в футболі вони іноді трапляються. Особливо, якщо футболісти бігають і контролюють м’яч.
Удачі нашим хлопцям!
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
