Цю тему навіяло повідомлення на сайту про те, як сприйняв Теодорчик, вже на сьогодні новий нападник Андерлехта, свій перехід: "Лукаш Теодорчик: «Новый сезон! Новый клуб! Новый вызов!»". На мою думку, він поступив правильно, оскільки дійсно хоче грати і бажає потрапити в склад "кадри" - а без стабільних успішних виступів за клуб це неможливо.
Наскільки розумію, в ДК йому ясно дали зрозуміти, що на нього не розраховують. І тому він пішов. Не знаю, чи правильно це для Динамо - адже спочатку, до травми, Тео досить непогано зарекомендував себе. Згадаймо і надії, які пов'язувалися з його приходом в клуб. Здається, знову не склалося... І зараз вважаю, що в штрафній суперника він міг би принести ДК набагато більше користі, ніж Гладкий (який ніде, в жодній команді,в якій він побував, не показував феєричної гри, а звично бігав на підступах до штрафної і не більше, забиваючи час від часу голи - все ж таки це призначення нападника - забивати голи: те ж саме поки що і в Динамо, нічого особливо не змінилося). Що трапилося потім? І не тільки з Теодорчиком? Чому легіонери, особливо гравці середньої лінії і нападники - непогано починаючи в Динамо, потім чомусь "никнуть"? І це вже далеко не перший випадок (згадаймо хоча б історії з чорношкірими нападниками останніх років, Велозу, Беландою і ще низкою) - складається враження при системні помилки тренерського штабу. Здається, всім відома істина: один випадок - випадковість, два - співпадіння, а три і більше - це вже система... В ДК з легіонерами явно більше трьох випадків. Отже, давно пора задуматися - в чому причина? З кроків тренерського штабу - зокрема, з останніх, виходячи і з ситуації з Тео - поки що не видно, що є якісь принаймні рухи у цьому напрямку. А така ситуація з легіонерами, які чомусь, потрапляючи у Динамо, втрачають стимул до гри і, як наслідок, знижують свій професійний рівень, що приводить до "вильоту" зі складу збірної, а то і з числа навіть кандидатів до потрапляння в неї, може створити ситуацію, яка суттєво може вплинути на імідж клубу, і коли може статися так, ніхто з більш-менш успішних гравців (і не тільки з Європи) не захоче пов'язувати свою ігрову долю з нашим клубом... Здається, нічого незрозумілого тут нема, і менеджменту ДК потрібно суттєво міняти деякі підходи в кадровій політиці. Але останні події на трансферному ринку, пов'язані з ДК, не дають відповіді, що в цьому напрямку щось робиться. Тому і виникає питання: "Чи робляться хоч якісь кроки для того, щоб зрозуміти, що тут не так, і для виправлення ситуації, що склалася?"
1. Игрока приглашают играть в Украину. Поверьте, нету в мире желающих попасть в украинский чемпионат, кроме игроков третьих стран, где условия жизни еще хуже, чем в Украине, а в Европу не берут.
2. Единственный стимул переехать сюда игроку, востребованному в Европе - ДЕНЬГИ, деньги и ничего, кроме денег.
3. Первое время, глядя на цифры в ведомости, игроки работают и стараются. Но такая зарплата быстро входит в привычку, а других стимулов нет. Что неминуемо ведет к снижению уровня результатов.
4. В Динамо надо ПАХАТЬ, причем всем. И на фоне перечисленных стимулов это не очень хочется делать. Или вовсе не хочется. И начинаются мемуары о том, как он классно где-то играл, а его заставляют играть не так, как он привык в таком ... чемпионате, подумаешь, тьфу, я, пожалуй, уйду...
5. Жизнь в Западной Европе вполне компенсирует потери в зарплате при подписании контрактов с заурядными европейскими клубами. особенно после определенного накопления средств в том же Динамо. Пора и о душе подумать, и пожить в Европе.
6. А как же в Шахтере и раньше в Металлисте??? Ну, во-первых, зарплата там еще выше, а во-вторых, игра строится (строилась) вокруг этих самых легионеров. На рояле играли они, единичные "местные" рояль носили. Подход другой. Нам такое нужно???
Это конечно хорошо, когда в команде есть такой игрок, но и опасно одновременно. Его закрыли/травма/карточка - и все, мы не знаем что делать. Хотя в первой игре (без Ярмолы!) Мораес три положил.
Но есть еще причина - нету Хави. То есть, толковой " десятки". А при системе с одним напом, без подыгрывающего очень сложно. Вот и тасуем игроков, а тасовать нужно тактику. Купите/воспитайте Хави - и забивать регулярно будет даже Шершавый.
1. Игрока приглашают играть в Украину. Поверьте, нету в мире желающих попасть в украинский чемпионат, кроме игроков третьих стран, где условия жизни еще хуже, чем в Украине, а в Европу не берут.
2. Единственный стимул переехать сюда игроку, востребованному в Европе - ДЕНЬГИ, деньги и ничего, кроме денег.
3. Первое время, глядя на цифры в ведомости, игроки работают и стараются. Но такая зарплата быстро входит в привычку, а других стимулов нет. Что неминуемо ведет к снижению уровня результатов.
4. В Динамо надо ПАХАТЬ, причем всем. И на фоне перечисленных стимулов это не очень хочется делать. Или вовсе не хочется. И начинаются мемуары о том, как он классно где-то играл, а его заставляют играть не так, как он привык в таком ... чемпионате, подумаешь, тьфу, я, пожалуй, уйду...
5. Жизнь в Западной Европе вполне компенсирует потери в зарплате при подписании контрактов с заурядными европейскими клубами. особенно после определенного накопления средств в том же Динамо. Пора и о душе подумать, и пожить в Европе.
6. А как же в Шахтере и раньше в Металлисте??? Ну, во-первых, зарплата там еще выше, а во-вторых, игра строится (строилась) вокруг этих самых легионеров. На рояле играли они, единичные "местные" рояль носили. Подход другой. Нам такое нужно???
учетная запись этого пользователя была удалена
1 Теодорчик не согласен быть на замене у Мораеса, а Гладкий согласен
2 Есть у руководства желание разгрузить зарплатную ведомость, и они это делают.
Естественно, что это лично мой взгляд со стороны просто глядя на действия клуба в целом. Никакой инсайдерской или любой другой "достоверной" информации у меня нет. Просто такое впечатление складывается. Поскольку уже все дорогие легионеры либо ушли либо скитаются по арендам. Очевидно финансовый кризис добрался до всех украинских клубов и до нашего Динамо в том числе.