Колись, у совдепівські часи, в командах майстрів (як тоді писали) був начальник команди, у обов'язки якого входила й виховна робота з гравцями. Звичайно з огляду на нинішні глобалістичні часи це виглядає смішно. Але. Враховуючи війну на сході та падіння рівня життя більшості населення, для простого вболівальника (на нашому прикладі - славетного клубу з традиціями - Динамо К) футбол залишився однією з віддушин, які хоч трохи злагоджують сіре безпросвітне буття.
Тому дуже прикро, що деякі динамівці та членкині їхніх родин (Коля М.) не до кінця розуміють, що люди вони публічні, й за Динамо ще недавно були мільйони вболівальників, а може й зараз їх не менше. А тому треба зважувати кожне слово в соцмережах, аби остаточно не розтринькати свій авторитет, а заодно й авторитет клубу, який здобувався славетними поколіннями динамівців десятиріччями. Тим більше прикро, що вихованці клубу їдуть грати до країни-агресора, погнавшися за кривавим довгим рублем (Денис Д.). На жаль, у останні 15-20 років у нас в футболі склалася така система, що фактично гравці є "гладіаторами" президентів клубів, які мало звертають уваги на вболівальників, журналістів, й фактично не залежать від громадської думки. Вони вважають, що є винятково успішними людьми, а тому уділ "невдах" підтримувати команду, як би не складалася ситуація. На жаль, впевнений, не у одного Миколки в родині так вважають. На Євро-16 ми вже побачили якого рівня наші зірки, не хотілося, щоб цьогорічна Ліга чемпіонів, яка в майбутному (ще й враховуючи безкінечні рехворми УЄФА) може бути важкодоступною для наших футбольних мажорів, не підтвердила це остаточно. Сподіваюся, що гравці розуміють це й посаду пропагандистів-замполітів у клубі вводити недоречно. Поки що.Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
