Що відбувається із Коноплянкою

На жаль, клубні проблеми Євгена Коноплянки продовжуються. Перший легіонерський рік в іспанській «Севільї» виявився доволі «рваним». Хороші відрізки змінювалися відвертими провалами. Під кінець сезону 2015-2016 тодішній тренер « Севільї» Унаї Емері віддавав перевагу не українському півзахиснику на фланзі півзахисту, а датчанину Крон- Делі та іспанцю Коке, які за своїми позиціями були центерхавом та правим захисником відповідно.

Були великі сподівання, що із приходом нового тренера чилійця Хорхе Сампаолі справи Коно стануть краще. Передсезонна підготовка підтверджувала такі припущення. В товариських матчах Євген стабільно гра, забивав, віддав передачі. Але далі був матч за Суперкубок Європи в якому помилка Коноплянки коштувала « Севільї» шансу на перемогу. Потім Сампаолі вирішив спробувати перейти на тактику 3-5-2 із одним гравцем на фланзі. При такому розташуванні Конополянка перестав потрапляти до складу команди. Замість того щоб боротися наш півзахисник вирішив спробувати власні сили в іншому клубі під самий кінець літнього трансферного вікна змінивши клуб

«Шальке»- доволі серйозна команда із хорошими фінансами, красенем стадіоном, вболівальниками та великими амбіціями. Але результати команди не дуже. Кожного сезону міняється тренер, відбувається кадрові перебудови. Влітку пішов Сане за 50 мільйонів до « МС» і позиція флангового півзахисника стала доволі актуальною. Тренер «Шальке» Маркус Вайнцирль цікавився багатьма гравцями. Пріорітетом був Даніель Каліджулі із « Вольфсбурга», але під занавіс літнього трансферного вікна був орендований Євген Коноплянка

Справи Коно в Німеччині йдуть не краще, ніж в Іспанії. Спочатку була адаптація, потім трохи грав та навіть забивав, зараз не потрапляє навіть до заявки.

Звичайно, що це дуже неприємно. Один із кращих українських гравців відверто розчаровує в Європі. Також це дуже сильний удар по збірній України, де проблему із якісними креативними гравцями ніхто не відміняв. Як би не грав Конополянка, але, на жаль, якоїсь реальної альтернативи чи заміни йому в збірній немає. Караваєв – розчарував в Туреччині. Показавши, що він просто працьовитий та дисциплінований гравець, не більше. Петряк – не прогресує. Є якийсь певний рівень, якого вистачає на другорядні українські команди. Не так давно повністю провалив матч проти «Динамо». Циганков –ще дуже молодий і після зимових зборів поки перебуває не в кращих кондиціях. Андрію Шевченку є тут над чим подумати…

Давайте повернемося до Коноплянки та спробуємо розібратися, що із ним відбувається та що його чекає в майбутньому

Можливі причини:

1. Проблема в тренері. Женя старається, працює, тренується, а Вайнцирль – «редіска» не хоче його ставити в склад. Але схожі проблеми в Коно були із Емері, Сампаолі. Не думаю, що тренер ворог собі і не буде ставити гравця, який сильніше від інших.

2. Адаптація. Німеччина та її футбол для Конополянки – нова історія. Мова, культура, ритм життя відрізняється від того, що було в Україні та Іспанії. Та й сам футбол особливий. Але Конополянці вже 27 років, він вже сформований, досвідчений гравець. Напевно, що в такому віці потрібно вже грати.

3. Тактична схема. Однією із причин через яку Коно пішов із « Севільї» була схема із одним гравцем на фланзі, що є не дуже підходящою для нього. В принципі, сам він закривати бровку не може. В «Шальке» ситуація повторюється.

4. Конкуренція. В Європі хто краще той і грає. Ніхто не дивиться на ім’я, зарплату і тому подібне. Тим паче, що взимку « Шальке» підписав Каліджурі, який є прямими конкурентом Коноплянці.

5. Контракт. Я висловлю власне припущення. «Шальке» орендувало Конополянку із правом викупу( чи навіть із зобов’язаннням). Я припускаю, що «Шальке» повинен буде викупити гравця, якщо він зіграє певну кількість матчів за сезон. Тому робиться все можливе, щоб він ці матчі не зіграв. Бо чесно кажучи, на 20 мільйонів( які наче прописані в контракті) він ніяк не грає .

6. Втрата мотивації. Коноплянка у всіх клубах мав хороші зарплати. Зіграв в ЛЧ. Був фіналістом та переміг в ЛЄ. Приймав участь в Євро 2012 та 2016. Можливо, він вже вирішив, що досяг всього, що хотів.

Майбутнє:

1. Продовження виступів за «Шальке». Я тут не впевнений зовсім. Якби він їм був потрібен, або влаштовував Конополянка грав би. Була заява він керівників німецького клубу про бажання викупити гравця та що він всіх влаштовує. Але, це не більше, ніж просто європейська толерантність . Якось не дуже говорити про гравця, який є в команді, що він їм не потрібен. Так може бути тільки в Україні, Росії і Туреччині.

2. Повернення до « Севільї». Виходячи із результатів команди Сампаолі в цьому сезоні, так він там не особливо потрібен. При тому, що його зарплата одна із найбільших в команді, і контракт має дію ще на рік.

3. Крок назад. « Севілья» грає в ЛЧ, «Шальке» в ЛЄ. Виходить, що минулого року був крок назад із бажанням отримати ігрову практику. Можливо, варто зробити ще один крок назад і перейти до середняка, де буде менше амбіцій, грошей, але буде стабільна ігрова практика.

4. Повернення в Україну. В принципі, тут можливі тільки «Динамо» та «Шахтар». В Києві Яромленко може піти в будь –який момент( хоча у мене є великі сумніви на рахунок цього). Дерліс теж може бути проданий( очікування від нього були більше, та й зарплата в нього не маленька). Я думаю, що навряд. В «Динамо» і так проблеми із мотивацією, а тут ще Конополянка із своїми мухами. В « Шахтарі» влітку можуть піти Тайсон, Марлос та Бернард. Заміни їм немає. Це може бути реальним варіантом.

5. Китай. Коноплянка не розкручений особливо гравець в Європі, але при правильній роботі агентів такий варіант можливий. Не варто забувати, що Коно має доволі серйозні фінансові вимоги, які навряд чи потягнуть європейські середняки. А в Китаї немає проблем із грошима.

Я думаю, що хоч щось буде зрозуміло після матчу збірної. Якщо Євген буде виглядати слабко і валяти дурня на полі, як це було в матчі із Ісландією, так значить дійсно проблеми в самому гравцеві. А якщо він покаже хороший футбол, і буде проявляти бажання – значить можливі проблеми із адаптацією та відношенням до нього в клубі.