Дякую за все, Даніло Сілва!

Ще один один основний гравець останніх сезонів покинув «Динамо». Вік, травми, висока зарплатня роблять своє.

Варто віддати належне футбольному клубу «Динамо» та його керівникам, які не викинули футболіста на вулицю, а дали можливість залікувати важку травму, через яку бразилець майже не грав із початку сезону. В виїзному матчі проти «Олександрії » Даніло отримав рецидив і вибув на 7 місяців. Весь цей час «Динамо» платило йому зарплату. Є приклади «Дніпра», коли Мазух та Федорчук отримували важкі травми, але були виставленні із клубу і лікувалися самостійно.

Своїй появі в Києві Даніло Сілва має завдячувати Валерію Газаєву. Саме російський спеціаліст захотів підсилити позицію правого захисника. Інший бразилець Бетао, який грав за попереднього тренера Сьоміна, сприймався Валерієм Георгійовичем як центральний захисник. На позицію правого захисника був переведений Роман Єрьоменко, який грав на цій позицій першу частину сезону 2009-2010, а в зимою був придбаний Даніло Сілва. Газаєв тоді проводив бразильський вектор селекції, запросивши до команди окрім Даніло ще Леандро Алмейду, Маграо та Андре.

Дуже гарно пам’ятаю перші враження від Даніло: худий, довгоногий, далеко не завжди розуміючи вимоги тренера та партнерів. Він більше був гравцем захисту, а від нього вимагали діяти на атаку. До речі, він дуже швидко забив у матчі реванші проти «Закарпаття», коли «Динамо» перемогло 2-0, а сам Даніло забив другий гол.

З часом бразилець адаптувався до європейського футболу, новий вимог, нової країни та нової культури. На довгі роки ставши основним правим захисником команди. Стабільно грав при другому приході до команди Юрія Сьоміна, Олега Блохіна та Серія Реброва. Сергій Станіславович навіть вдавався до експеременту помінявши місцями Даніло та Віду, бразилець почав грати в центрі захисту, а хорват на правому фланзі. Я думаю, що таке рішення було продиктоване гарний вибором позиції, хорошим пасом, та вмінням грати під пресингом, але після провалу в ЛЄ під час матчу із «Ольборгом» від цього експеременту відмовилися.

В житті Даніло Сілва – дуже скоромна людина. Один із небагатьох легіонерів, який вивчив російську, пересувався по місту на доволі скромною, як для футболістів, БМВ. В Києві його дружина народила йому першу дитину. Це було під час ЧС в Бразилії. Всю літню відпустку Даніло провів в Києві. Свого часу відмовився від пропозиції марсельського «Олімпіка». Тримав руку на серці під час виконання національного Гімну України вважаючи Україну другою своєю Батьківщиною бо тут народилася його дитини. Іншими словами, він сюди не їхав тільки за грошима, чи як за можливістю себе показати, а їхав грати.

В цьому сезоні були великі сподівання на Даніло Сілву. Алекс Драговіч поїхав підкоряти Німеччину. Фактично на бразильського захисника розраховували не тільки, як на правого оборонця, але і як на центрального захисника. Але травми не дали йому майже нічого зіграти в цьому сезоні.

Я думаю, що це рішення вигідне обом сторонам: «Динамо» варто жити по в нових економічних реаліях, будувати нову команду на перспективу, а гравцеві вже потрібна якась стабільність та можливість більше час проводити із родиною

Хочу подякувати за 7 років Даніло в «Динамо». За цей час проблема правого захисника ніколи не стояла. Були помилки, але ніколи не було проблем із бажання, мотивацією, дисципліною і тому подібне. Для мене Даніло був справжнім динамівцем

Тепер дуже гостро стоїть питання із тим, хто замінить бразильця на прамову фланзі. Бо проблемних місць в «Динамо» може стати ще більше. Як ми бачимо, що молоді гравці, які повинні замінити колишніх лідерів далеко не завжди справляють із таким завданням. Нагальні приклади, Рудько та Циганков, які ніяк не можуть виправдати авансів. Сподіваюся, що у них все –таки все вийде.

Морозюк – дуже багато помилок в захисті, навіть на рівні чемпіонату. До того ж, він ніякий не правий захисник, а таким став в « Металурзі» Донецьк через ліміт на легіонерів. Виходить так, що на рівні чемпіонату він має проблеми в захисті, а на рівні єврокубків із підключенням до атаки. До того ж, йому вже теж йде до 29 рік. Тимчик- поки не вражає. В кубковому матчі проти «Зорі» привіз пенальті у власні ворота( хоча виглядав доволі непогано), в матчі із «Дніпром» відверто не вдався. Із того, що я бачив на рівні навіть молодіжної команди є проблеми із виконанням своїх прямих обов’язків. Віда та Пантіч – більше вимушена міра. На якісь матчі, не більше. Є ще Микита Кравченко, якого тренери перевели із центральної зони в праві захисники, але це поки на рівні дублю. Лучкевича не змогли/ не захотіли підписати. Тому тут є над чим подумати і президенту клубу і головному тренеру.