Плюси та мінуси нової тактичної побудови «Динамо»

Останні три офіційних матчі київське «Динамо» грає із новою тактичною схемою. Сергій Ребров вирішив відійти від іспанської побудови гри команди із перевернутим трикутником в півзахисті, віддавши перевагу новій схемі грі із трьома захисниками та по одному гравцеві на флангах. Я не в повному захваті від нового розташування гравців, але загалом відношуся до цього позитивно.

Плюси:

1. Використання сильних сторін гравців, які є в команді. Мудрий тренер будує гру команди виходячи із сильних сторін наявних гравців. Зараз така ситуація, що особливо нікого не запросиш. Тільки вільні агенти, власна молодь, Східна Європа та внутрішній ринок. На жаль, зараз в Реброва просто немає гравців для комбінаційного, атакуючого футболу. Потрібно використовувати сильні сторони тих гравців, які вже є в команді. Андрій Ярмоленко єдиний якісний гравець флангу атаки. Дерліс Гонсалес та Віктор Циганков перебувають не в кращих кондиціях, до того ж, Циганков знову травмувався. Морозюк та Антунеш – не самі надійні флангові гравці, але тепер їм підстараховують Пантіч та Кадар. В принципі, їхні помилки тепер не так видні. В середині поля були великі проблеми із креативом. Зараз в півзахист добавився ще один гравець. Можливо, креативу не стало більше, але пресингувати та відбирати м’яч завдяки кількості стали краще. В останньому матчі проти «Олімпіка» четверний гол був забитий якраз після перехоплення в центрі поля.

2. Ефект новизни. Раніше проти лідерів «Динамо» намагалися грати персонально, або із підстраховкою, тобто, проти Андрія Ярмоленка на фланзі виходив захисник, який просто ставав тіню лідера «Динамо». Зараз Ярмоленко не прив’язаний до конкретно позиції і діє по всій ширині атаки. В будь-якому випадку крайній захисник не оголить свою зону і не буде бігати за Андрієм по всьому полю. Приблизно те саме стосується і Дениса Гармаша, який багато забиває в останніх матчах.

3. Надійність оборони. «Динамо» вже більше 250 хвилин не пропускає. Якщо я не помиляюся, так і цьому сезоні такої серії ще не було. Як не якістю, так хоч кількістю. В принципі, і суперники почали менше створювати моментів біля воріт киян

Мінуси:

1. Перебудова по ходу сезону. Сергій Ребров мав два місяці зимою на перебудову команди. Але в той час продовжував гнути власну лінію почавши міняти гру тільки після невдалого матчу проти «Зірки». Невже не можна було награвати нову схему зимою, коли був час? Матеріал для цього був. Тільки угорець Пантіч прийшов в середині лютого, а в розташуванні тренера були Віда, Хачеріді, Бурда, Пантіч, Лук’янчук, Очігава.

2. Потрібно змінювати підготовку молодіжних команд. Всі молодіжні команди «Динамо» продовжують грати за іспанською методикою. Раніше це обгрунтовувалося бажання побудувати єдину систему для всіх команд, щоб гравці знали вимоги першої команди. Зараз потрібно думати, як не нашкодити, бо вже майже три роки «Динамо» працює в одному напрямку.

3. Відсутність досвіду у гравців для нової схеми. Зараз всі шукають місце та навчаються новій схемі гри, як для тренерів, так і для гравців це все нове. Можна було за зиму підібрати гравців( на ключові позиції), які мають досвід виступу за такою схемою. Я думаю, що в такому разі схема адаптовувалася швидше та ефективніше .

Звичайно, що пошук –це все добре, але конкретні відповіді дадуть найближчі матчі проти «Зорі» та «Шахтаря». Для мене обидва матчі будуть дуже цікавими. По – перше, Вернидуб теж почав грати за такою схемою, в матчі проти «Шахтаря» вони виглядали доволі добре. Подивимося у чиєму виконанні нова схема буде краще. Матч із «Шахтарем» повинен показати всі огріхи та тонкі місця. Я думаю, що судити строго поки нікого не потрібно, навіть буде не виходити. Не потрібно гнатися за уявними вітряками, все у цьому чемпіонаті вже втрачено. Шанс для побудови фундаменту для нового сезону.