«Динамо» провалило сезон 2016-2017. До цього все йшло. Дуже бліда гра в другій половині сезону 2015-2016, провал на Євро, відтік легіонерів, деградація лідерів, зменшення фінансових можливостей власників команди. Вчасно не були зроблені висновки , отримали провальний сезон. Хто винний ми вже всі знаємо.
А що робити далі? На це питання поки відповіді немає .Сьогоднішня команда себе вичерпала, як по гравцях так і по ідеях. Потрібні зміни.
Запрошення іноземного спеціаліста
Не знаю. Зараз такі реалії, що до нас мало хто поїде. Можуть собі дозволити таке тільки молоді тренери, або коучі для яких це буде перший тренерський досвід. Он приїхав Фонсека до «Шахтаря». Приїхав не сам, а із тренерською командою. Для кращої адаптації йому дали у поміч тренерів дублю Дуляя та Кардосо. Можна вважати його роботу за рік успішною? У мене немає відповіді на це запитання. Власникам та вболівальникам «Шахтаря» видніше. Із одної сторони – чемпіонство, кубок, яскравий виступ в групі ЛЄ, путівка в ЛЧ, а із іншої – прогнана кваліфікація до ЛЧ не самому сильному супернику, програний перший плей –офф ЛЄ, відсутність прогресу гравців( не думаю, що хтось став сильніший за рік), та відсутність довіри до власної молоді. Дійшло до того, що за словами власника «Шахтаря» клуб вклав у власну академію 100 мільйонів доларів, а зараз підписує 4 – ри річний контракт без 7 місяців із 30-ти річним Тайсоном на його умовах та продовжує контракт із 35-ти річним Срною. Зараз активно розганяються розмови про інтерес до Фонсеки збоку французьких грандів « ПСЖ» та « Монако». Інтереси Пауло Фонсеки представляє одіозний Жорже Мендеш. Не думаю, що він має амбіції на рівні УПЛ. Тому при першій можливості Фонсека піде. Якби у цьому сезоні був би більше вдалим виступ у ЛЄ, можливо, португальський тренер залишив би Україну вже зараз. А так ставка буде зроблена на вдалий виступ в ЛЧ. До того ж, угода у Фонсеки тільки до кінця наступного сезону. Той же «Шахтар» запросив свого часу Шустера, для якого це був перший досвід. Все закінчилося мільйонами на селекцію та повним провалом.
Є ще проблема комунікації. Той же Фонсека із багатьма гравцями спілкується португальською. Ця мова є рідною для бразильців та зрозумілою для аргентинців. У нас трохи інші реалії. Тамаш Кадар у польських ЗМІ говорить, що він не може адаптуватися в команді, бо ніхто не розуміє англійської. Як будь –якому іноземному тренеру бути в такій ситуації? Спілкуватися через перекладача?
На прикладі «Шахтаря» я введу до того, що молодий іноземець –це тільки на певний час. Вийде у нього працювати – він матиме більші амбіції, ніж УПЛ та «Динамо», не вийде нічого – боротися не буде.
Запрошення досвідченого спеціаліста, але який мав невдалий останній досвід. Тут більш цікаво. Я б не відмовився бачити в Києві того ж Марсело Б’єлсу, чи Марселіно. Хоча обоє вже знайшли собі роботу в «Ліллі» та « Валенсії» відповідно. Але кожне такий тренер захоче власну селекцію під себе. Пригадайте, як той ж Б’єлса грюкнув дверима, коли в «Лаціо» йому відмовили у потрібних гравцях. Тут теж багато різних ризиків. Все –таки у «Динамо» ще не працював жоден іноземець із дальнього зарубіжжя. Наскільки систем клубу зможе мінятися під нове бачення футболу?
Місцеві спеціалісти
Тут є із кого обирати. Ми бачимо, що гарні результати має «Зоря» без грошей та гравців. Мирон Маркевич знаходиться без роботи. Є знаний тактик Леонід Кучук. Не так давно у «Чорноморці» дуже хорошу команду побудував Роман Григорчук
Луганська «Зоря»- це армія генерала Вернидуба. Дисципліна, самовіддача, важка кропітка робота. Бачимо, що Юрій Вернидуб працює, як непоганий тактик, селекціонер, такий собі тренер – трудяга. Все, що має команда здобута у важкій праці. Тільки починають розслаблятися, відразу виникає провал. Але одна справа, коли ти футбольний диктатор і працюєш із «роботягами», а зовсім інша, коли потрібно працювати із зірками рівня чемпіонату та коштовними легіонерами. Тут скоріше потрібно бути гарним мотиватором, тонким психологом. Як би бачимо, що Юрій Миколаєвич є доволі емоційною людиною. Мені дуже важко уявити, як він може працювати із тим же Хачеріді, Дерлісом. Гармаше та іншими. Маркевич вже рік без роботи. Будь –який простій не йде на користь тренеру, яким би він досвідченим не був. Із того, що говорить Мирон Богданович у пресі можна зрозуміти, що у його розуміння «Динамо» потрібно підсилюватися. Напевно, що це потрібно буде робити в будь-якому разі, але наскільки Ігор Суркіс готовий залізти у кишеню – я не готовий сказати. До того ж, ми всі пригадуємо конфлікт Ярославського із родиною Суркісів. Тоді Мирон Маркевич обрав сторону власника « Металіста». Наскільки Ігор Суркіс готовий забути ту образу? Я сказати навіть не беруся. В принципі, якщо не брати до уваги, якісь поза футбольні моменти, так Маркевич виглядає майже ідеальним кандидатом на заміну Реброву, якщо така відбудуться. Із певною долею везіння зробив «Дніпро» фіналістом ЛЄ без сильного складу. Той же Лучкевич доволі швидко адаптувався у дорослому футболі. А ті молоді гравці, які були перспективним у Маркевича залишаються перспективними і зараз. Йому не потрібна час на адаптацію, знайомство із командою чемпіонатом. Тільки от наскільки у Мирона Богдановича є бажання працювати у 65 років? Чи зможе він приділяти футболу 10-12 годин на добу у такому віці? Без відповіді на ці питання не можна
Бачимо зараз роботу Кучука в «Сталі». Команда абсолютно без складу, без фінансування, але завдяки тренерській думці набирає очки. Дуже важко визначити наскільки футбол Леоніда Станіславовича може бути стабільним та боротися за самі високі місця.
Григорчук багато в чому схожий на Вернидуба. Такий собі тренер – трудяга. Його команди завжди дисципліновані, організовані, де індивідуальні дії поступаються командним. Але знову ж таки, наскільки він готовий мінятися? Працювати із коштовними легіонерами та гравцями високого рівня. Тут є певні ризики. До того ж, Роман Йосипович не так давно продовжив угоду із «Габалою».
Зараз називають ще імена Олександра Хацкевича та Олега Лужного. Хто бачив матчі «Динамо»-2 або збірної Білорусії той розуміє, що із Хацкевичем особливо нічого не буде. Це карманий тренер, який не особливо має власну точку зору. Роботу Лужного ми бачили в « Таврії». Я думаю, що тут все ясно. Я б подивився в сторону Курбана Бердиєва. Він вміє працювати із посередніми футболістами, дуже тонкий психолог, вміє довіряти молоді. Але зараз якось не до російського тренера. Хоча Курбан Бекійович є туркменом. Мжона також в сторону Юрія Мороза дивитися. Це вже якщо будемо грати як "Дніпро" молоддю
Сергій Ребров продовжує роботу
Я був прихильником відставки Реброва минулим літом. Зараз вже дно наче пройдене. Є більш –менш чіткі уявлення того, які є проблеми в команді. Для того, що Сергій Станіславович міг успішно далі працювати йому потрібно визнавати власні помилки, відмовлятися від певних речей та мінятися самому. Інакше його перебування на посаді головного тренера «Динамо» немає ніяких перспектив.
Я думаю, що потрібно думати над підсиленням тренерського штабу. Деякі люди не справляються із своїми обов’язками. Я роботи Вісенте Гомеса не бачу. Можливо, вона чорнова, але в тактичному плані «Динамо» виглядає дуже і дуже однобразно. Навіть квола «Зірка» могла здивувати «Динамо» своїм тактичним підходом, що визнав після гри Ребров. Було б просто здорово, якщо Леонід Кучук ввійшов в тренерський штаб «Динамо». Від такої роботи виграли б усі: динамівці отримали якісного тактика та стратега, а сам тренер можливість нормально працювати. Я думаю, що цей би варіант був би не гірше, ніж із Раулем. Якщо не Кучук, так є інші тренери, які звикли працювати другими помічниками. Можливо вони не такі розпіарені, але вони є. Для прикладу в тій же «Зорі» є такий собі Михайло Коваль без якого Юрій Вернидуб навряд чи чогось досягнув. Олегу Блохіну на ЧС 2006 допомагав Семен Альтман у 2012 році Юрій Калітвінцев. Михайло Михайлов працює із воротарями не один вже рік. Коли ще був Шовковський так його промахи не були так сильно видні. Зараз коли між собою конкурують Артур Рудько та Максим Коваль робота Михайлова не виглядає такою однозначною. Як були Коваль та Рудько нестабільними, так вони такими залишаються. Маким відбиває важкі удари в матчі із «Шахтарем» рятуючи команду, але гол від Алана Патріка на його совісті. Як був Бущан три роки тому перспективний, так і залишаються таким досі. До Рибки не знайшли підходу. Я впевнений, що той же Коваль, Рудько, Маханьков можуть рости, але їм потрібен підхід, більш якісна робота. А Михайлов може тільки сина Андрія як агента їм запропонувати. Не бачу роботи Сергія Федорова. Він наче відповідає чи працює із захисниками. В цьому сезоні майже прохідний двір. Другий склад «Шахтаря» мав 5 моментів. Пішов Драговіч і стало все погано. Захисники не прогресують, молодь показає, що вона просто не готова. Яскраві приклади муки Очігави та Бурди. Потрібно підсилення. За останній час жоден новачок не зробив команду сильніше. Клуб заплатив за Кадара 2.4 мільйона євро, а він нічим не кращий від безкоштовного Пантіча. Я так розумію, що Ребров обирає серед тих, кого йому пропонують. Так із кандидатами поки не дуже. Може вже час відмовитися від того, що пропонують агенти та запросити людину, яка професійно вміє обирати, дивиться не тільки на ігрові якості, але і заглядає в душу. Бо Кадар уже на всю Польщу розповідає, що йому дуже важко адаптуватися в команді бо ніхто його не розуміє і йому немає із ким спілкуватися на англійській. Є ще проблема аналітика. Ось збірна запросила Андреа Мальдеру, який до цього працював у « Мілані». Кожен суперник збірної розібраний до грвинтика. Ми знаємо всі сильні сторони суперника, нас особливо ніхто не дивував. Правда не завжди вдавалося ці сильні сторони нівелювати. Чому в такому клубі, як «Динамо» ця посада досі залишається порожньою ?
Резюме
Або Ребров міняється сам, підсилює тренерський штаб та команду, або варто запрошувати нового тренера. Особливої альтернативи Маркевичу я тут не бачу. В будь –якому разі рішення за Ігорем Суркісом.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 90
Загрузка комментариев
