Коли емоції вляглися, або переосмислення змін

Вже пройшло більше місяця із часу змін на тренерському мостику «Динамо». Емоції вляглися і можна більше спокійно поглянути на ту ситуацію, що відбулася. Напевно, що не все так критично та погано, як здавалося на початку. Гірше навряд чи буде..

Я не розумію Сергія Реброва взагалі. Це тільки мої відчуття, мої емоції.

Після поразок від «Зірки», «Зорі», «Олімпіка»( в день 90-та річчя команди), повної імпотенції в матчі із «Шахтарем» мене від футболу відвернуло. Дивився тільки фінал ЛЧ, трішки молодіжного Євро та певні відрізки матчів потенційних новачків «Динамо». Навіть самому не хотілося грати у футбол після такого сезону улюбленого клубу. Я не знаю і не розумію, як після провального сезону Ребров знайшов в собі сили отримати новий виклик? Зазвичай, тренери після невдалих сезонів беруть час на аналіз, на роздуми, а вже потім тоді знову йдуть працювати. Сергію Станіславовичу вистачило 20 днів… Напевно, він не бачить своєї провини у таких результатах «Динамо». Або ситуація ще гірша: коли «Динамо» сипалося Ребров вів перемовини із іншими командами. Погодьтеся, що не так просто про все домовитися за 20-ть днів. Так є куча нюансів, контрактних пунктів

( фото Спорт Арени)

Реальність така, що Сергій Ребров втратив контроль над командною. Все це було зрозумілим ще зимою, але замість того щоб піти і дати можливість новому тренеру готуватися до наступного сезону мучив вболівальників та команду.

Чесно кажучи, відчув велике розчарування Сергієм Станіславовичем. Не тільки тим, що він пішов працювати у доволі слабкий чемпіонат, але і тим, що не набрався сміливості і не пішов сам, коли було зрозуміли, що він втратив контроль над командою. Я розумію, коли так вчиняв Юрій Сьомін, чи Валерій Газаєв, для яких «Динамо» просто була одною із багатьох команд в кар’єрі. Розумів Блохіна, який не звик програвати та поступатися. А тут Ребров молода, сучасна людина, легенда клубу…

В ситуації, коли немає можливості запрошувати якісного тренера, підсилювати склад варто думати про спеціалістів, які можуть по новому подивитися на гравців, об’єднати команду, зробити гарну атмосферу в команді. Олександр Хацкевич у таких умовах є не ідеальним, але прийнятним кандидатом

Минулої осені на матчі чемпіонату Ю -19 «Динамо» проти « Скали» так сталося, що я випадково сидів поряд із Хацкевичем. Олександр Миколайович був із компанією свої друзів, також так був Вадим Шаблій. Так я хочу сказати, що Хацекевич був справжньою душею компанії, постійно жартував, багато говорив. На противагу цьому Сергій Ребров був більше замкнутою людиною, який більшість емоцій тримав у собі. Я сподіваюся, що відкритість Хацкевича піде на користь команд та колективу. Не секрет, що у Реброва не із всіма гравцями складалися відносини. Є відомі приклади Беланди, Мбокані, Теодорчика, Хачеріді. Зараз повернувся Мбокані, але він не лікується у своїх лікарів, як це були при Реброві, а перебуває на зборах, навіть забиває.

В минулому сезоні команда Реброва багато пропускала. Хацкевич славиться тим, що велику увагу приділяє обороні. Його збірна Білорусії змогла стримати збірну Франції із всім її зірками. Я дуже сподіваюся, що у новому сезоні гра «Динамо» стане більше організованою та надійною. Збори це тільки підтверджують. Суперники більше одного разу не забивали і моментів біля динамівських воріт не так багато.

( фото Спорт Арени)

Також сподіваюся, що не буде байдужих гравців, або футболістів, які просто валяють дурня. Коли в тебе немає майстерності, коли індивідуальний клас є не дуже високим все це може компенсувати тільки повна самовіддача. Якщо у когось будуть проблеми із мотивацією чи бажання – для нього у команді є Олег Лужний. Тільки як це все співставити із молодими футболістами? Сподіваюся, що Олег Романович зверне увагу на Владислава Дубінчака, який славиться своєю непоступливістю та характером.

Дуже важливо, що Олександр Хацкевич, Олег Лужний та Максим Шацьких мають одне розуміння футболу: командна гра, дисципліна, надійна оборона, швидкий вихід із оброни. Я думаю, що навколо таких постулатів і буде будуватися гра «Динамо» у новому сезоні. Перші кроки Хацкевича мені подобаються. Можливо тільки залишається не зрозумілим рішення по Олегу Гусєва. Можливо, його повернули, як граючого тренера. А так: ще перед зборами відчепили Федорчука, не перетворили кількість гравців на зборах у туристичний табір. По деяких футболістах рішення було прийнято ще до зборів. Гладкий залишився в Києві. Андрієвський та М’якушко тренуються із молодіжною командою. Зараз потрібно розібратися із нападаючими. В команді їх зараз дуже багато. Мбокані є сильнішим за всіх на три голови. Але чи є у нього бажання працювати на повну в Києві? Сподобався Хльобас. Було б здорово, якби ці троє залишилися. Яремчуку варто здобувати ігрову практику та прогрусувати. Кравець та Мораєс можуть поповнити клубну касу

Поки не все так погано, як здавалося із самого початку. Все більш-менш проясниться дуже скоро, коли «Динамо» зіграє на старті сезону двічі із «Шахтарем»( Суперкубок та чемпіонат) та буде грати матчі кваліфікації ЛЧ.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости