Динамо АЕК. Що ж буде?

Матч із АЕКом вже майже настав. Лічені години залишаються до старту. Чи є в середині хвилювання? Безумовно. І впевнена гра греків всі ці місяці особливого позитиву не додають. Нещодавні матчі із Олімпіакосом, командою, яка наближена до Динамо за статусом і рівнем, позитиву не додали. Навпаки, змусили сильно замислитись.

Динамо чекає важке випробовування командою, яка вже 22 матчі не знає смаку поразок. Є різні думки по рівню суперників, та все ж майже 4 місяці АЕК вже не знає смаку поразок. Це важливий показник, бо він говорить про психологію всередині команди. І таку команду треба не просто переграти за допомогою техніки, її треба переграти ментально. Ми повинні на полі довести те, що ми сильніші. Та це все слова. Динамо будує нову команду, багато молоді, хай і талановитої. Ще й довга пауза офіційних матчів. Коли суперник в накаті. Це вочевидь знижує шанси Динамо пройти далі. Дякую блогерам, які ще два місяці тому, які на минулому тижні, на цьому тижні написали цілу серію матеріалів по наступному супернику. Багато цікавого написано про історію, про традиції, про реалії, про тренера іспанця, про гравців. АЕК нам подають у досить важких тонах. Таке враження, що нам буде протидіяти Барселона. Може це і добре, та все ж все добре в міру. Я ж також почитав, подивився декілька останніх матчів греків, якщо точно, то три. І дійсно погоджуюсь із тим, що Динамо чекає важкий суперник. Та якщо правильно підійти, обрати правильну тактику, то ця команда нам цілком до снаги.

На сьогодні, після року роботи Маноло Хіменеса, АЕК – стабільна команда, яка має стабільний склад, власний малюнок гри, власні принципи, структуру. Досвідчений тренер досить швидко адаптував жорсткий, оборонний грецький футбол у іспанську обгортку. Мені АЕК нагадує Реал Сосьєдад. Команда вміє строго грати в обороні і досить якісно, швидко, насичено проводити атаки. Жорсткий футбол, значно більш жорсткіший, ніж був від Янг Бойз – норма для греків. У нас не вийде грати спокійно. На кожному клаптику будуть відривати ахіли, бити, штовхати. Якщо гра буде проходити у спокійному темпі, то це буде суцільна бойня. А греки будуть проводити свої фірмові швидкі атаки.

Атаки АЕКу дійсно заслуговують на увагу. Атакує наш суперник швидко, різноманітно, агресивно. Не має якоїсь однієї схеми. Загроза йде від кожного. Удари з 30-35 метрів – норма. Так більшість із них не потрапляє в ворота, та постійну напругу створює. Дуже насичена атака. Встигають наповнити штрафний майданчик суперника навіть при швидких атаках 4-5 гравцями. Дальні удари, індивідуальні проходи, флангові простріли, несподівані навіси на край штрафної передачами на 30-40 метрів з центру. АЕК дуже різноманітний в атакуючих діях.

Чи можна когось виділити? Насправді не має у складі одного лідера. АЕК – команда рівна. Це гравці середньої руки, які пограли в непоганих чемпіонатах, які мають гарну школу. Більшості гравців 28-30 років. Хоча є і молоді гравці, яким 24-25 років. Багато хто виділяє 8 номер, португальця Андре Сімоеса. Його називають мозковим центром команди. Він дійсно має головну функціє, бо зв’язує оборону із атакою. При насичених атаках саме на нього покладається функція хвильоріза, який не дає контр атакам суперника набрати сили. Саме він розводить атаки, швидко переводячи гру, обираючи правильний напрямок атак. Дуже важливим гравцем є 14 номер Бакасетос, цей лівий вінгер віддає основну кількість загострюючих передач, має потужний удар.

Основним джокером команди є 7 номер Крістодолопулос. Він далеко не завжди грає зі старту. І, окрім прямих функцій правого вінгера, він виконує функцію гравця, який в самий несподіваний час опиняється на позиції центрального форварда, замикаючи характерні виключно для АЕКа навіси в штрафний майданчик на передній край. Цей прийом є найбільш цікавим серед всіх тих елементів атакуючої гри, які я побачив.

Форварда може бути два, може бути один. Це все залежить від стратегії на матч. Хорват Лівайя і аргентинець Араужо як доповнюють, так і заміняють один одного. Технічні гравці із широким діапазоном дій, які за манерою гри схожі із нашим Мораєсом. Чіпкі гравці, які можуть і обіграти, і віддати, і відкритись, і головою зіграти. Можуть за епізодом зіграти на вістрі, можуть закривати зони в глибині, на фланзі. По суті гравці групи атаки не прив’язані до позицій. Цікава побудова, яка виходить у нашого суперника досить органічно.

Саме у тому, як атакує команда, масово, і є однією із слабкостей. Бо ж у випадку якісного відбору їх можна легко спіймати. А центр захисту далеко не швидкий. Потужний – правда, та не швидкий. Саме команда не є гренадерською. Чигринський – єдиний польовий гравець із зростом під 190. А так більшість гравців мають 177-181 см зросту. Навіть другий основний центральний захисник має лише 183 см. Саме тому другий поверх у захисті – по суті найслабша ланка команди. Більшість голів, які пропускає АЕК, саме з другого поверху, саме через програні стандарти. Тоді як стандарти самого АЕКу у нападі небезпечні тим, що гравці знають точки, саме в задані точки йдуть подачі. Саме через це без видатних габаритів греки небезпечні в атаці на стандартах. Та в захисті кутові, штрафні, флангові навіси для їх оборони несуть максимальну загрозу. Шанси Динамо – швидкісний перехід від оборони до атаки, це насичення центру, це контроль м’яча, це боротьба, більше боротьби, виграна боротьба і підбори, це Віктор Циганков і його інтелект, індивідуальні якості, і Дьємерсі Мбокані і його потужність, індивідуальна майстерність. Саме більш високий рівень майстерності гравців Динамо повинен стати залого успішного результату за підсумком двох матчів.

Дякую за увагу!