Я люблю "Динамо" Київ

Цей пост я ще писав після першого матчу у Греції.

Опублікувати виникла можливість лише зараз.

Останнім часом дуже багато критичних стріл посипалося на адресу моєї улюбленої команди. Люди, котрі називають себе вболівальниками "Динамо", наче змагаються у гострослів`ї. Змагаються, хто дотепніше та найболючiше вколить київську команду.

Скажу лише за себе. Матч за "АЕКом" залишив двояке враження. Не поганий перший тайм, та майже провалений другий. Лазарос, котрий вийшов на заміну, зробив гру. Нажаль, в нашій команді не знайшлося гравця котрий зміг би закрити його, не дати йому грати. Але рахунок 1-1 залишає нам хороші шанси на вдалий підсумок протистояння з грецькою командою.

Одразу по закінченню матча в Афінах, всі українські футбольні сайти замайоріли постами розгніваних вболівальників. Їм не сподобалася гра "Динамо" Київ. Якими тільки епітетами не нагороджували киян дописувачі. Писали про боягузливу тактику, називали різноманітними не хорошими словами головного тренера Олександра Хацкевича, вимагаючи його негайної відставки, деякі автори цих постів записали АЕК у слабкі суперники, тощо.

Виїзний матч я дивився затамувавши подих, переборюючи шалене бажання піти покурити. В другому таймі, коли атаки АЕКа набули небувалого розмаху та періодичності, відчув неабияке серцебиття. Хвилювання сягнуло критичної межі. Але мої молитви почув Бог і не дав можливості грекам забити більше одного гола.

Після матчу я дякував своїй улюбленій команді за гру. У мене навіть не промайнуло думки звинуватити когось із гравців в пропущеному мячі, чи звинуватити у поганій грі. Хоча під час матчу я в серцях і міг комусь дорікнути за невдалі дії на футбольному полі. Я далекий від думки звинувачувати у пропущенному мячі Дениса Бойка. Може це тому, що я сам колишній воротар і мені добре відомо як то пропускати, здавалось би легкі удари.

Взагалі воротарська доля найважча серед всіх гравців. Адже коли ти пустиш "метелика", хоч і потягнув перед цим мяча з-під паутини - то згадувати твій шалений сейв не будуть, а ось "метелика" будуть памятати ще довго (з нетерпінням очікую книги Олександра Шовковського. Сподіваюсь, у ній він розповість багато цікавого про подібні моменти).

Мені було дуже важко і боляче читати після матчу всі ті коментарі, пости. Таким людям я хотів би сказати, що якщо, не приведи Господь, ваша дитина зробила би якийсь поганий вчинок - то ви би не кричали про це на кожному кроці. Чи не так? Ви самі, в колі сім`ї, розібралися би у всьому, а на людях продовжували говорити що ваша дитина найкраща.

Тому, під час матчу, я можу щось зпересердя, так що це знаю лише я, сказати погане про своїх гравців, чи команду. Але матч закінчився і моя команда найкраща. І я кричу про це у весь голос всюди і завжди! І буду її захищати завжди. Бо це моя команда. Бо це найкраща команда в світі! І я її люблю!

Завтра я вирушаю у неблизьку дорогу до Києва, задля того щоб повболівати за свою команду. Спочатку буде концерт "ACCEPT" у Палаці Спорту, де я сподіваюсь отримати шалене задоволення і море позитивних емоцій, а наступного дня матч улюбленої команди.

Закликаю всіх справжніх вболівальників "Динамо" Київ прийти на стадіон та підтримати наших улюбленців. Як би не складалася гра, вболівайте не шкодуючи свого голосу, легенів, нервів з першої хвилини і до фінального свистка - бо це наша команда. А в найкращої у світі команди мають бути найкращі вболівальники.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости