Г р а ф. С твоим умом и характером ты мог бы продвинуться по службе. Ф и г а р о. С умом, и вдруг — продвинуться? Шутить изволите, ваше сиятельство. Раболепная посредственность — вот кто всего добивается.
Пьер Огюстен Карон де Бомарше Безумный день, или женитьба Фигаро Комедия в пяти действиях
Ось ця стаття – https://ua.
tribuna.com/tribuna/blogs/editors/1738837.html – надихнула на деякі роздуми стосовно лідерства в сучасному футболі та яким може бути президент національної футбольної асоціації. Зауважу, дуже не простої федерації футболу – Королівської іспанської футбольної федерації (RFEF). Спершу наведу деякі цитати із зазначеної публікації, що належать Луїсу Рубіалесу.«… есть вещи поважнее спортивных результатов – это ценности и то, в каком стиле вы ведете дела. Я всегда ставлю ценности выше личных интересов.»
«Первая – правительство не учитывало мнение ассоциации игроков («В некоторых странах профсоюзы могут влиять на решения, а нам для начала хотелось бы быть услышанными»).
Вторая – мало внимания социальным проектам (помощь футболистам из низших лиг, помощь в смене профессии по окончании карьеры, страховые выплаты и так далее). «Проблема в том, что игрокам напрямую не поступает никаких средств, а на эти цели нужно 1-1,5 процента в год. В Англии на подобные проекты перечисляют 1,5 процента от суммы ТВ-контракта, во Франции – 1,09», – отметил тогда Рубиалес.
Третья – новый закон якобы мог подорвать всю систему испанского футбола. Во-первых, ассоциация опасалась, что разрыв в доходах клубов примеры и сегунды стал бы так велик, что через несколько лет и без того маленькие команды стали бы нищими и ужасно слабыми. «Мы хотим, чтобы разрыв между доходами клубов из первого и второго дивизионов был как в Европе. У нас соотношение 90-10, в Германии – 79-21, во Франции – 81-19. Мы не против коллективного соглашения, но нужно исправить ошибки, которые есть сейчас».»
«Мой принцип – меритократия. Главное – работа и усилия, которые прилагает работник. Нам нужно только это».
Луїс Рубіалес (https://en.wikipedia.org/wiki/Luis_Rubiales) став президентом RFEF в травні поточного року і відомим на увесь футбольний світ зробила його рішення про звільнення головного тренера збірної Іспанії за два дні до старту команди в Кубку світу ФІФА 2018 Хулена Лопетегі. Історія відома і обговорена з усіх боків. На мою думку найбільш цікаво в цьому контексті, з одного боку здавалось би не зовсім доречні паралелі із Україною та її футболом, а з іншого – той факт, що в минулому професійний футболіст демонструє не лише лідерські якості поза межами футбольної кар’єри, а ще й неабияку сміливість та наполегливість на фоні відвертої освіченості яку, на жаль неможливо побачити не лише серед лідерів сучасного українського футболу але й так званого вітчизняного політикуму…
Рубіалес юрист за фахом, до речі як і Павелко. Вони взагалі майже однолітки – український юрист на два роки старший. У зв’язку з цим виникає риторичне запитання: чи може наш президент без допомоги Google пояснити що таке меритократія. Адже один з його найближчих помічників взагалі системотехнік без диплому. Але, мабуть, це зайва лірика на фоні банальних істин.
Одразу визнаємо. В українському футболі неможлива поява подібного лідера, адже у нас в суспільстві, а футбол є його віддзеркаленням, діє негативний відбір, освіта підміняється дипломами, які, як у випадку Костюченко (того самого систематехніка) часто густо несправжні, що навпаки допомагає ефективно використовувати так звані соціальні ліфти та слідом за «професором» Януковичем – досягати висот української політики… Водночас слід зауважити, що вітчизняні футболісти не поспішають отримувати справжню освіту, в тому числі тренерську, незважаючи на наявність статків, що дозволяє хоча б по завершенню кар’єри спробувати здобути справжні знання… Все знову неймовірно банально. Вона, освіта, фундаментальна та переконлива, як мінімум не зробить в Києві погоди. Адже слова Бомарше, які датуються 1779 роком, якнайкраще підходять до оцінки української сучасності другого десятиліття XXI сторіччя.
Тим часом попередній багаторічний іспанський президент – Анхель Марія Вільяр – який керував футболом в Іспанії з 1988 по 2017 рік, також був професійним футболістом – 22 гри за першу національну збірну та юристом за фахом. «У 1979 році, ще як активний гравець, Вільяр отримав наукову ступінь юриспруденції. 1978 року став одним із засновників Асоціації іспанських футболістів (AFE), де став віце-президентом.» (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%85%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D1%80)
Але незмінність влади рано чи пізно призводить до негативних наслідків. І як казав лорд Джон Актон,: «Влада розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно.» Для повноти картини залишається навести остання речення з цієї цитати, яке чомусь завжди залишають поза увагою: «Great men are almost always bad men». То б то: «Великі люди майже завжди негарні люди» (https://history.hanover.edu/courses/excerpts/165acton.html).
Чи приречені ми з вами лише дивуватись такими як Луїс Рубіалес та не мати українських аналогів, адже не факт, що його чекає блискуча кар’єра футбольного менеджера? Але, на мою думку, він вже залишив слід в історії футболу завдяки принципам, які завжди поважились та визнавались достойними наслідуванню: чесність, принциповість та послідовність. Питання знову риторичне, адже в атмосфері середньовічних принципів родинних зв’язків та знань, які не розповсюджуються далі примітивної арифметики та тривіальної лінгвістики, не можуть з’являтись та розвиватись особистості, які зламують стереотипи та будують власну справу не забуваючи, наприклад, про соціальну відповідальність в тому числі в футболі. Тому що такі риси зайві та недоречні у простій системі координат українського суспільства… Немає попиту – не має і пропозиції. Нажаль, система побудована за такими принципами приречена…
Наприкінці порівняльних роздумів неможна не навести ще одну цитату зі статті на початку блогу:
«Он отменил вип-поездку из Испании в Казань, Калининград и Санкт-Петербург (где у испанцев даже нет матчей) общей стоимостью 2 миллиона евро – с частными рейсами, шикарными отелями и так далее. В итоге транспортные расходы сократились до 500 тысяч евро, а разница пошла на потенциальные бонусы для игроков.»
Тим часом життя триває, як і Кубок світу ФІФА та голодування Олега Сенцова…
P.S. Меритокрáтія (букв. «влада достойних», від лат. meritus — достойний, гідний і грец. κρατος — влада, правління) — принцип управління, згідно з яким керівні пости повинні займати найздібніші люди, незалежно від їхнього соціального чи економічного походження. Використовується переважно в двох значеннях. Перше значення терміну припускає створення початкових умов для об'єктивно обдарованих і працелюбних людей, щоб вони в майбутньому мали шанс зайняти високе суспільне становище в умовах вільної конкуренції. Друге значення відповідає системі, протилежній аристократії і демократії, в якій керівники призначаються з числа спеціально опікуваних талантів.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 10
Загрузка комментариев
