В Україні існує практика фінансового стимулювання команд з боку інших зацікавлених клубів. Наприклад, президент і власник клубу «Динамо» Ігор Суркіс не приховував, що він стимулює всіх суперників «Шахтаря» у чемпіонаті України з футболу.
Ще п’ятого липня ЗМІ облетіла гучна заява гендиректора футбольного клубу «Зоря» (Луганськ) Сергія Рафаїлова.
За його словами, клуб збирається подати до (цивільного?) суду позов на телеканали медіа-групи «Україна» («Футбол1» і «Футбол2»), які належать президенту ФК «Шахтар» Рінату Ахметову. Причина – розповсюдження брехні. А саме: в одному з ефірів ведучий і директор телеканалів Олександр Денисов повідомив про те, що «Зоря» недорахувалася $1 млн, які нібито обіцяв заплатити луганському клубу президент столичного «Динамо» Ігор Суркіс, якби «Зорі» вдалося відібрати очки у прямого конкурента киян за чемпіонство – донецького «Шахтаря».Але раніше до суду ніхто ні на кого за це не подавав. Практика розгляду таких судових справ – відсутня. Нині Рафаїлов визнає, що тут процедура дуже складна і вона затягується. Згідно з процедурою, клуб «Зоря» направив запит телеканалу «Футбол1» про те, щоб їм надали запис передачі; але отримали відмову. Далі клуб звернувся до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення зі скаргою на дії О.Денисова і очолюваних ним телеканалів; але відповідді ще не отримав.
С.Рафаїлов в інтерв’ю кореспонденту інтернет-порталу «Главком» Михайлу Глуховському уточнює ситуацію:
"Наш клуб «Зоря» збирається судитися з телеканалом «Футбол1». Зараз готуємо матеріали і подамо в суд. Оскільки в заяві О.Денисова, директора телеканалів «Футбол1» і «Футбол2» було сказано, що клуб «Динамо» Київ пропонував нам $1млн, якщо ми обіграємо «Шахтар», – ми хочемо, і будемо вимагати в суді, аби він вибачився і сказав, що це неправда. Або нехай пред’явить докази, які підтверджують його заяву.
Якщо у вас, чи у кого іншого є докази подібних стимулювань, то пред’явіть їх, або нехай їх пред’являть ті, хто нас обвинувачують, от і все! Не знаю, як інші клуби, але «Зоря» нікого не стимулює. А то виходить так, що розмови мають місце лише про те, що когось «Динамо» стимулює. А про те, що «Шахтар» стимулює інших чомусь ніхто не говорить. У мене є докази такого стимулювання з боку «Шахтаря». Якщо потрібно буде, я їх пред’явлю."
Ну, дай Боже…Нехай би пред’явив, якнайскоріше… З іншого боку, те ж інтерв’ю не дає підстав вважати, що Рафаїлов адекватно оцінює ситуацію… І що не бреше… Ось, наприклад, як він розмірковує про поточний стан українського футболу:
"Хоча швейцарський юрист Томас Грімм був єдиною кандидатурою під час останніх виборів президента Української Прем’єр-ліги – наш клуб з самого початку був проти цього призначення. За логікою керівників УПЛ, українці уже керували Лігою. А тут: людина збирається керувати господарством, яке деградує. Деградацію ми бачимо по якості футболу, по тому, що команди з’являються, але потім зникають. Отже, як можна керувати господарством, не перебуваючи тут, а навідуючись до України час від часу? Людина мови не вчить. Я не знаю, якою може бути ефективність його роботи. Деградує футбол і знижується його рівень не тому, що Лігою керували українські керівники. Так відбувається тому, що у країні такий час. Чим хворе суспільство, тим хворий і спорт. Освіта, інвестиції, медицина, спорт і футбол, зокрема, в усьому там є проблеми.
Футбол у нас перебуває у такому занедбаному стані, бо немає полів. Потрібно будувати нові і покращувати якість тих, які є. У нас також немає тренерів. Їх потрібно вчити, особливо дитячих, думати про те, яку зарплату платити. УПЛ – це верхівка, але головні проблеми внизу. Свого часу ми спілкувалися з президентом роттердамського «Фейєнорда» і я запитав його, скільки у них полів у місті? Він відповів – 150, 75 натуральних і 75 штучних. З них клубу належить 10, можливо ще стільки ж належать місцевій «Спарті». Але інші поля перебувають у власності муніципалітету. А в Запоріжжі, наприклад, тих, які придатні для гри у футбол, – п’ять. Тому кого завгодно постав керувати УПЛ, результат не зміниться. Візьміть Ісландію. У них 300 критих манежів на трохи більше ніж 330 тисяч населення. Слід зрозуміти державі: якщо їй потрібні здорові громадяни, потрібно докладати зусилля для розвитку футболу. Адже футбол – це найбільш доступний і масовий вид спорту."
Якщо його скепсис стосовно призначення Т.Грімма можна зрозуміти; і його аргументи для підстав зневіри у можливостях швейцарця – тим більше не викликають заперечень; то його пояснення, що занепад українського футболу пояснюється виключно «тому, що у країні такий час» – брехня. По-перше, він замовчує, що «такий час» – це війна, до якої він сам же мало-мало, але і причетний (про це – нижче). І по-друге, він замовчує, що довоєні керівники УПЛ – виключно кротівські ставленики (до пулу яких входила тоді і «Зоря» з самим Рафаїловим та його роботодавцем Геллером), які і занапастили Лігу. І в тому, що досі в Україні бракує футбольної інфраструктури. І частина брехні Рафаїлова полягає в тому, що і він сам причетний до деградації та занепаду українського футболу!
Далі С.Рафаїлов з М.Глуховським розмірковують про доходи клубів від прав на телетрансляції:
"Нині клуби продаж своїх прав на трансляцію власних матчів вирішують з телеканалами в індивідуальному порядку. Заробіток клубів УПЛ від продажу цих прав на ТБ розподіляється між клубами нерівномірно. Цікаво, що керівник спортивних проектів «1+1 Медіа», одного з трансляторів матчів минулого сезону УПЛ, Степан Щербачов вважає, що нині ринкова ціна телеправ більшості клубів УПЛ дорівнює нулю. Президент «Динамо» заявляв, що за жодних умов не передаватиме права на трансляцію матчів «Динамо» телеканалам «Футбол». Суму прибутків від телеправ українські клуби зазвичай не афішують.
Одним зі своїх завдань на посаді голови УПЛ Томас Грімм вважає створення єдиного телевізійного пулу пакету прав на трансляцію матчів УПЛ. Але це прожект. Повірте мені, його не буде. Бо існує монополізм і відсутність прозорості у тій діяльності, якою займаються телеканали «Футбол1», «Футбол2» і Олександр Денисов. Він багато розповідає про те, наскільки показувати вітчизняний футбол збиткова і невигідна справа. То нехай кине. Ніхто не займатиметься тим, що невигідно. А якщо займається, то значить і вигода якась є. Можливо, вона неекономічна, можливо, це політика, можливо, ще щось. Але вигода завжди є. Він ніде нікому не показував рейтинги, як дивляться вітчизняний футбол на його каналах. Він чомусь ці рейтинги ретельно приховує.
Я спілкувався з президентом іспанської Ла Ліги Хавьєром Тебасом. Переказав йому слова Олександра Денисова, який вважає, що показувати український футбол невигідно. То президент іспанської ліги взяв калькулятор, порахував і відповів, що це брехня. Тебас так і сказав мені: «дайте мені права. Ви близько 8 млн євро уже матимете цього року, в наступному матимете більше». У Швеції проживає значно менше людей, ніж в Україні. Але вартість телевізійних прав у цій країні – 18 млн євро. На Кіпрі населення півтора мільйона, але їхні клуби від телетрансляцій отримують теж значні кошти.
Готовий ще раз повторити: нашому футболу потрібна чіткість і прозорість, потрібна правда. Потрібно казати, що трансляція стільки реально коштує, стільки коштує футболіст тощо. Я неодноразово представникам футбольних клубів пропонував: давайте відмовимося від трансляцій, грошей від них, нехай якщо не хочуть, нас не показують. Рік не показуватимуть, а потім я подивлюся, що буде з цим футбольним телебаченням. Вони самі пропонуватимуть нам усім гроші".
Ну, тут, з цією частиною в’ю важко посперечатись… А до незначних неточностей – не присікуватимусь: спишу це на власну думку футбольного чиновника. Таке право має…
Про економіку футбольних клубів він розказує таке:
"Нині «Динамо» і «Шахтар» чомусь називають єдиними клубами в Україні, які більше заробляють на футболі, ніж витрачають… Та яка самоокупність «Динамо» і «Шахтаря», про що ви говорите? Нехай казки не розповідають. Щодо «Динамо», «Шахтаря» і їх самоокупності, то правди вам ніхто не скаже. Нині я просто висловлюю свою точку зору. У «Шахтаря», мабуть, бюджет під 100 мільйонів євро на рік, у «Динамо» у півтора-два рази менше. Ну, продав «Шахтар» цього року футболістів, але ж і купив. Подивіться на зарплати футболістів, все ж просто рахується. Зарплати футболістів до 5 мільйонів євро на рік. Додайте до цих витрат клубів перельоти, платню за готелі тощо і отримаєте цифру, скільки витрачає і заробляє клуб. Ви не побачите заробітків.
А за рахунок чого існує «Зоря»… Можливо ви здивуєтеся, але я скажу, що ми не працюємо в мінус. Можливо, ми в Україні єдиний клуб, який є самодостатнім.. Але, стосовно питання, щоб показати приклад іншим, озвучити реальний стан речей у нашому клубі… А навіщо? Для того, щоби все порахувати і потім оприлюднити, потрібні закони, правила гри. Ще раз повторюся, що футбол у нас хворий тим самим, чим хворе усе суспільство. Як буде наведений порядок у державі, буде лад і у футболі. Інакше не буває".
В той же час Рафаїлов на запитання ведучого "в інтернеті легко знайти відео з 2014 року, де серед відомих людей, які стояли під час заворушень та проросійських мітингів біля Луганської обласної ради, були і ви. Що тоді відбувалося? Тоді лунали вимоги референдуму, федерації і федералізації. Це дуже відрізняється від нинішньої децентралізації, хіба не так?" відповідає (чи, насправді, ухиляється від відповідді):
"Звичайно, все могло піти інакше. Але комусь було вигідно, щоби відбулося так, як відбулося. Ті, кому це було вигідно, перебувають далеко за межами України. Аби зупинити те, що відбувалося тоді, слід було просто дослухатися до прохань людей, які зібралися на мітингу. Вони хотіли жити на своїй території, заробляти там гроші і користуватися ними. Тобто, щоби було те, чим зараз займається наш уряд – передачею прав на керування територіями, яке називається децентралізацією. Ось це потрібно було робити ще тоді.
На самому початку конфлікту ніхто вимог референдуму не висував, таких розмов і близько не було. Пам’ятаю, як я стояв на сходинках, коли заблокували депутатів обласної ради, то чиновники виходили, заспокоювали людей. А люди, між тим, вимагали, щоби до них вийшло керівництво області (яке керівництво? – те, яке проголосило незаконний референдум? – АНАТОМ). Ніякої мови про відокремлення не було. Лунали якісь вимоги від трьох чи п’яти незрозумілих організацій, але навіть вони полягали на тому, щоби залишатися у складі України. Вимагали надати більші права і повноваження місцевим територіям. (Хоче збрехати, що на початку конфлікту Росії в Луганську не було… на чому його і впіймав М.Глуховський – АНАТОМ).
Хтось намагався залізти (на облраду), встановити російський прапор. Навіть встановив, але прапор швидко зняли, буквально за кілька годин потому. Тоді у місті була українська міліція, українська влада. У той час шляхом швидких, сміливих перемовин можна було змінити ситуацію.А на якому етапі у конфлікт зайшла Росія – я не знаю, на той час уже виїхав з Луганська. Давайте все ж говорити про футбол, а не про політику"
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 9
Загрузка комментариев
