Нарікаємо – вир проблем… Думаємо – а де ж знайти свіженьку українську книгу… А, врешті, знайшовши, з гіркотою запитуємо себе – а де ж узяти гроші, щоб її (або точніше… Її Величність Книгу!) таки придбати?!
Але ж відомо – де проблема, там і її вирішення. Де вхід до темнувато-вогкого лабиринту тимчасових (та і не таких вже тимчасових!
) труднощів, там і вихід з нього. І хтось продовжує нарікати – ну як же це так… ну, та коли ж нарешті… А хтось спокійно і вдумливо береться до справи. І результати стають помітними усім, хто хоче це бачити.На сайт «Гуморески in UA» я натрапив у інтернеті випадково. А натрапивши, потім уже не раз до нього повертався абсолютно свідомо і цілеспрямовано. Ну, наприклад, хочете ви почитати трохи українського гумору, а десь у нашій славній книжковій торгівлі його шукати (ну, до цього часу було саме так!) – справа безперспективна… А журнал «Перець. Весела республіка» бібліотеки ще, на жаль, не всі передплатили… То що ж робити тоді?! А вихід є… Досить тільки трішечки пошукати і тут у темних і похмурих глибинах інтернету… ну, треба ж… справжнє свято українського гумору!
Сприйняття віршованого твору дуже залежить від того, як вірш подано – на газетній сторінці! А коли це у кольорах на екрані – то враження… ще гостріше! Отож природно, що у мене, як у людини небайдужої до українського гумору, відразу виникло питання – а хто ж… зміг створити і для себе, і для усіх нас отаке диво?! Мабуть, група однодумців. Бо на сайті представлено твори більш, ніж ста сорока українських авторів! І щоб реалізувати це, потрібні зусилля і зусилля.
Виявилось однак, що сайт – наслідок зусиль лише однієї людини. Івана Валявського. Викладача з Кропивницького. Кандидата наук. Доцента. Людини творчої, що змогла виявити себе і у науці, і у винахідництві. Що ж… це і не дивно, що люди, заряджені на технічну творчість, сприяють і творчості у гуморі!
Бо викладачі – люди мислячі… Викладач з досвідом добре знає, що, коли студенти трохи втомились від занять, саме жарт, саме гумор і допоможе зосередитися на предметі розмови. Ідея поєднати гумор і програмування почала визрівати у викладача Валявського давно, років з п’ятнадцять тому, коли ще україномовний інтернет і не був у достатній мірі розвинутий. А сайт українського гумору, у його теперішньому вигляді, було створено кілька років тому. І творець сайту підкреслює:
– Відвідуваність сайту нині почала зростати. Вже видно, що людям це потрібно – рідна українська мова... українська поезія... український гумор...
Треба віддати належне тій ретельності і акуратності, з якою ведуться справи на сайті: до кожної гуморески приводиться чітка вказівка, де саме (у якій книзі і у якому виданні!) цей твір був опублікований. Сайт постійно поповнюється свіжими публікаціями і новими авторами. Ну, що ж... Україна тримається – на подвижниках!
Іван Валявський, відповідаючи на запитання про сайт, зізнається:
– Всі роботи, пов’язані з сайтом, виконую я один. Дуже складно знайти однодумців.
Звичайно ж, нелегкі часи. Але віриться – ще будуть у тебе соратники, Іване! Бо робиш справу важливу і благородну. Справу патріотичну. Справу потрібну – і для поколінь нині сущих, і поколінь майбутніх. Робиш і для себе і для України. Бо гумор – це духовне здоров’я нації! Бо це ознака – нашої упевненості і сили.
А завершити хотів би власним віршем, коротким – лише у кілька рядків. Але віршем, що попри усю свою нерозлогість – наділений вагомим і небуденним змістом!
Посміхнеться
І хоч бува, що біль у серці,
Бо і година непроста:
Хай Україна усміхнеться –
Така квітуча й молода!