""Динамо будет жить...". ( у порівнянні команд 1998 і 2018рр..)., Ivan Dmytruk, 18 ноября 2018 г.

Украина
Чемпионат Украины
Кубок Украины
Турнир дублёров

Еврокубки
Лига чемпионов
Лига Европы
Лига конференций

Сборные
Евро-2024
Евро-2020
Лига наций
ЧМ-2018
Товарищеские матчи

Европа
Чемпионат Англии
Чемпионат Испании
Чемпионат Италии
Чемпионат Германии
Чемпионат Франции

"Динамо будет жить. У клуба есть традиции, есть основы и потенциал, чтобы снова покорять вершины. И у него есть воля".
В.В. Лобановский.

Привіт. Це основа моеї віри у команду.

Ці слова сказав Валерій Лобановський, коли очолив команду у дев»яності. І почалася ще одна епоха , за якою нас «розбиває» ностальгія. Чи можна ці слова прирівняти до сьогоднішньої команди? Багато хто скаже що ці слова не для сьогодення. Спробую я заперечити цим людям.

Останнім часом у нашої команди ціла низка невиразних матчів. Та серед них можна виокремити один – матч з «Реном». Я не збираюсь писати дифірамби команді, але скажу що цей матч вишкрябав із глибин душі давно забуті почуття радості за гру команди протягом усього матчу. Я побачив віддачу, бажання, фантазію. І , кінець кінців, я побачив це все у очах і ногах нашої МОЛОДІ.

Після матчу багато уболівальників писали про схожі відчуття, та знаходилися такі, які писал, що не треба розпалювати ейфорію. І вони також праві. Напевно, вони, в першу чергу, гасили її і у собі. Та не зважаючи на все, ми при наймі, побачили потенціал кожного молодого гравця окремо і у командних діях.

Так як команда будується, то я хотів би писати саме про молодь. Не хотів би , шоб у коментарях, та і у інших блогах поливали критикою наших старших гравців : Сидорчука, Гармаша, Морозюка. Це керівництву вирішувати на скільки вони необхідні команді. Прийде час і вони залишать команду тоді, коли все стане очевидним і для гравців, і для тренерів, і для президента клубу.

Та піти прийдеться. Зрозумійте, Це гравці іншої……як би це вірно сформулювати…..( епохи….ери…Ні …такі слова для Лобановського.)… Іншого періоду. Періоду Рижого Луческу. Періоду , коли від футболу нудило, нудило від навколо футбольних інтриг. маніпуляцій, «вбивств» «Металіста», «Дніпра», «Кривбасу», …

Матчі між головними суперниками перетворювались на мордобій, образи в обидві сторони. Нагнітали негативну атмосферу перед матчами, які не мали ніякого турнірного значення. Згадайте скандал «Ярмоленко – Степаненко». Який срач-демагогію розвів Луческу перед грою, підтриману експертами «Футболів». І як це відобразилося на збірні перед відповідальним турніром? Це турбувало Луческу ? «вЕЛИКИХ» горежурналістів-експертів ?. Таких спеціалістів керівництво ФФУ мало би відсторонювати від доступу до справ своєї організації. Ах…так… ..керівництво ФФУ…( це окрема тема).

І в такі чехарді наші футболісти ставали чемпіонами, вигравали кубок, була і ліга чемпіонів. Так що, давайте ,якщо критикувати, то не поливати брудом на радість нашим ворогам.

Та повернімося до теми.

Після матчу з «Реном» я дивився матч «Динамо» - «Реал» сезону 98-99рр. Під час перегляду я почав порівнювати теперішню команду і команду дев’яностих по позиціях і в цілому. Було досить цікаво . Бо гри як такої я не пам’ятав. У спогадах залишився рахунок, пас Реброва на Шевченка, емоції після матчу. І це все, фактично, що у мене збереглось у мозковому файлі у папці «Ностальжі».

А тепер я, передивляючись гру з «Реалом» спокійно порівнював. Які я відмінності побачив?

Перше – тренер. Тут перевага з якою б погодився і сам Хацкевич. Та у Хацкевича є також головні важелі. Це довіра тренера і гравців. Чи скористається нею сповна – час покаже. Часу приблизно рік, щоб закріпити свої тренерські позиції.

Друге – форвард. Швидкий технічний . Такими форвардами славилось «Динамо». Блохін, Беланов, Шевченко, Бангура…(додавайте у коментах). І що на противагу форвардам типу Беседін, Мбокані, Ідеє, Теодорчик ?

Третє – самовіддача. Шалена, через «не можу» увесь матч. Саме те , щось схоже ми бачили з «Реном». Саме тому нам було так радісно після цього матчу. А решта? Купа обрізок. Ударів – 4 (2), у «Реала» - 14(6), кутові 2:9.. Кардаша теперішні вболівальники розкритикували б більше чим Морозюка..Та цей матч ми виграли і вийшли у півфінал.

Порівнюю далі:

Воротар – Шовковський давить досвідом, та у його кар»єрі було багато "ляпів", критика за гру на виходах. за збірну – мовчу. Та в цілому він нівелював усе іншими пам»ятними матчами. Бойко нас не вражає стабільністю, але сказати що він поганий воротар в мене язик не повернеться.Є і у його кар»єрі надійні матчі, та ми пам»ятаємо більше невдачі. Така у воротарів доля.

Захист – Кензьора росте. І це факт. Поляк такий самий наглий як Лужний. Ще й забиває.Бурда нічим не гірший Ващука чи Головка. Кадар буває накосячить, та і не скажеш, що немає вдалих матчів. У Головка скільки за кар"єру автоголів ? Не пам»ятаєте. Миколенко за потенціалом , який він показав може стати найкращим лівим захисником останніх років.

Півзахист – На мою думку Шепелев, Шапаренко,Буяльський, Циганков, Че-Че , Вербіч виглядають не гірше у технічному і розумовому потенціалі ніж Косовський, Хацкевич, Белькевич,Кардаш,Гусин, Ребров. Хоча тут дискусія розгорнеться найбільше. Дуже важко порівнювати надії і мрії з минулими фактами. Та, на мою думку , у козирях теперішнього півзахисту є певний період розвитку і вдосконалення. ( Склад 90тих теж прийшов молодими , зеленими. ) Та обойма молодіжного складу набагато якісніша ніж у 90ті.Як би не склалося, мені на разі, цікаво спостерігати за побудовою нової команди.

Тепер що до керівництва команди. Будуйте нову команду, яка повинна грати у швидкий і технічний футбол. Доказуйте свою перевагу на полі. Так доказуйте , щоб судді не могли вплинути на результат . Перестаньте гратися у власні інтриги типу «їдем – не їдем у Маріуполь». Як бачите, ні у яких інстанціях не докажеш. Їдьте і вигрівайте. Ігноруйте всю брехню ЗМІ. Не спростовуйте , не вибачайтесь. Ні за Гармаша, ні за Мілевського. Зацикліться на команді, а розумні уболівальники розрізнять де правда, де брехня.