На жаль ця гра була зіграна в теплій АнталіЇ на березі Середземного моря, а не в холодному нині Дніпрі на березі сивого Борисфена, бо ми з Брюсом домовлялись приїхати на цей матч. Не вийшло. Брюсе, весною знову зв’яжемось.
Саму гру можна розділити на дві гри. Така суттєва різниця була між двома таймами.
Якщо в першій половині гри лунала мелодія «Гей наливайте повнії чари…», то в другій частині гри відчутно звучали ударні звуки бубонів «Турецького маршу» Моцарта.Перший тайм – свіжість, весна, молодість, барвистість, натхненність. Незважаючи на дуже погане поле (це не футбольне поле, а город колгоспу «Гальмо комунізму») наші гравці неслись бойовими тачанками на турецький вал. Здавалось, ще трохи й турки здадуться…
Шапаренко, Миколенко, Зінченко, Циганков закрутили таку карусель, що голова вертілась не тільки у турок, а й у дядьки Коноплянки, який не встигав за задумками цих пацанів. Але на жаль , десь з на 35 хвилині з цієї тройки став випадати Шапаренко. Він втомився. Вчора він грав не тільки правого центрхава, а ще й правого напіопорника, тому що Караваєв не встигав за діями турок. Із-за цього Миколі прийшлось відтягуватись ще й глибоко назад. А гра за себе й того хлопця дуже виснажлива. І якщо десь до 35 хвилини Шапаренко видавав майже геніальну гру, то в кінцівці тайму він став трохи перетримуваним м’яча й не встигати за турками. Я думаю, що це й була та причина, яка визвала його заміну.
Дуже сподобалися Зінченко й Миколенко. Якраз через них наші гравці виходили з захисту до гострих атак. Не було тих зазвичай неточних лонгболів від захисту до атаки, а були короткі швидкі й точні паси в атакуючу лінію. Ці два хлопці розуміли один одного з напівслова, та навіть не з не з напів, а чвертьслова. Начебто вони грали разом ще з ясел.
Навіть, Коваленко в першому таймі не випадав з цієї гри. Грав не так яскраво, як інші, але не партачив.
Інколи мені здавалось, що грає не збірна України, а команда Бразилії: наскільки все було прекрасно, доцільно й органічно. Крім одного: де точні й влучні удари по воротам, де точний останній пас?
В першому таймі, пресинг наших хлопців викликав не тільки здивування (такого ефективного пресинга ще не було), а й захоплення. Турки інколи не могли навіть вийти з захисту. Але пресинг -пресингом, а сили - силами. Ми виявилось, як я вже писав на прикладі Шапаренко, не настільки фізично готові, як , наприклад, їх однолітки темношкірі французи. Порівняйте Мбаппе з Шапаренко . Що ви побачите? Голіафа й Давида. Футбол не тільки шахмати, необхідна ще фізична витривалість. Тому зміна гри в другому таймі напрошувалась сама по собі, як звичайне діло.
Як мені здалось, вихід Малиновського замість Шапаренко змусив Шевченко повернутись до гри в три центральних захисника, яких грали Пластун, Макаренко (самому дивно!) й Матвієнко. Миколенко з Караваєвим заграли висунутими вперед крайніми захисниками, а Малиновський з Зінченко - опорниками. При цьому Коноплянка з Циганковим змістились з країв ближче до центру.
Й гра пожухла. Малиновському, як і в матчі зі словаками , не вдавалось зв’язати захист й атаку. Він повинен був грати правого опорника, але його чомусь тягнуло вліво, де заважав грати Зінченко й там стала виходити якась мала куча, куди ще добавлявся й Миколенко. Інколи зліва виходили чудові атаки, але й появлялись не менш сильні провали. Коваленко зовсім кудись зник: мабуть пішов за пивом.
Турки ж, посилив напад, тут же скористались цією маячнею. Наш захист став давати збої. Все-таки відчувалась незіграність центральних захисників, які в цьому складі грали вперше. Дуже добре показав себе Пластун, який встигав скрізь. Миколенко, який відмінно зіграв попереду, все ж в захисті пару раз втрачав позицію (другий не зарахований гол був забитий з його позиції). Але йому тільки – 19! Для захисника – ясельний вік.
Як висновок з гри в другому таймі, то ми ще не вміємо грати по такій схемі. Було набагато краще, ніж в грі зі словаками, але до блиску ой як ще далеко.
Лунін. Що говорити про Луніна. Один той сейв ногами вартий медалі «За відвагу». Як він відбив цей м’яч, він сам скоріш за все не знає. Та воротар якраз й повинен бути таким. Але гра Луніна ногами не вражає. Від нього майже не було точних довгих пасів, якими прекрасно володіє Пятов. Лунін - нині воротар №2, хоча б мені особисто хотілось бачити його першим номером. Та це не за горами. Й скільки ж можна дякувати Суркісам зі всією їх селекційною службою, що ми прошляпили такого кіпера. Зоря зуміла підсуєтитись, ми ж зарозуміло щось вигадували, вигадували й довигадувались до того, що прийшлось домовлятись з турецьким Бойко…
Вчора в основі не вийшов Швед. Мені особисто він до вподоби. Ще з першої появи в Карпатах. Але давайте подумаємо, кого він має посунути в основі? Швед не нападник. Скоріше правий центральний хав. Вчора на цьому місці в першому таймі грав Шапаренко, а потім - Циганков. А, між іншим, це ще й основне місце Марлоса. Ось в цьому його й біда, що на цій позиції у нас є вправні гравці. Це ж саме було, наприклад, й з Лобановським, який тільки дві гри зіграв за збірну тому, що в той час блискуче на лівому фланзі грав Михайло Месхі. Я думаю, болільники зі стажем до сих пір не забули фінта його імені. Та все ж думаю, що незабаром Мар’ян буде виходити в основі.
І останнє. У нас немає нападника. Те що вчора на цьому місці грав Коваленко, тільки стверджує цей тезис. Нападник повинен бути хижаком, акулою, снайпером, каратистом, тощо. Тільки маючи всі ці властивості нападник стає Гердом Мюллером. Нападника не виховаєш, ним народжуються. У нас останнім таким був якраз Шевченко. Я не бачу нині нападників такого ґатунку. Тому думаю, що Шевченко повинен будувати гру без них, як колись грала Іспанія.
І як висновок. Ми маємо збірну, за яку не соромно! Ми, практично, маємо два склади збірної. І я скажу чесно, що не знаю, який склад сильніший: основний чи вчорашній.
До того ж перший епізод розкриває чому Шапаренко у кінцівці першого тайму почав грати інакше.На 34 хв Йокушлу випробовує свій автоген і саме на нозі Миколи .Але арбітр мабуть не отримав належного враження і залишив епізод без належної уваги, хоча в такій країні як Іспанія Йокушлу мав би нагоду отримати пряму червону за спробу нанести травму супернику. І ось тут включається психологічна неврівноваженість патлатіка - він хоче заслуженої помсти. До того ж через кілька миттєвостей програє в противоборстві м'яча , а атака була надзвичайно перспективна. Як результат - на рівному місці - ЖК. Зверніть увагу - Макаренко лишає свою позицію , щоб заспокоїти партнера.
Хто слідкує за Шапаренко як за надією українського футболу то не може не зважити на деякі деталі - Шапаренко втрачає психологічну рівновагу коли проти нього грають вкрай жорстко . Звичайно ще не Гармаш , але ... . І Хацкевич це помічає , як і Шевченко . Тому у другому таймі вийшов Маліновський. Який м'яко кажучи уже два матчі поспіль не вражає , а вчора взагалі☹ став головним розчаруванням у нашій команді.
На що ще вчора скрізь пальці дивився арбітр з Косово. До того ж досить дивне призначення , ми наче з Косово не дружимо, чому судив не умовний грек , серб, кіпріот . Може через статут товариського матчу кошоварів протягують до рішення гарячих політичних футбольних проблем .
Як там не було , але з зором у арбітра не склалося . Спочатку він не помічає ЖК для Кавечі яка уже була б другою . Куди більш очевидною була друга ЖК для Байрама який зірвав прохід Циганкова(перша ЖК Байрама також з'явилася у протиборстві цього тандему). Там взагалі - жовтогаряча картка .
Але ж арбітру мало - він з своїм колегою вбачають(прорізався зір) положення поза грою у Болбата , тим самим зриваючи вихід двох українців проти Болата. Яку дуель зірвали - Болбат - Болат ヅ.Мрія для пера спортивної журналістики.
Ось тут і виникає питання - чи не забагато ляпів на користь однієї із команд.
Крім одного: де точні й влучні удари по воротам, де точний останній пас?
===
Але саме це одне і приносить результат.
Оце був би експеримент.
Коно грає по тайму за кожен із складів , як і Караваєв.
Стосовно різкого погіршення гри Шапаренка - повністю погоджуюсь із шановним "Epitaph , King Crimson (перевертун) - Наставник" (підписуюсь під кожним словом).
"Дуже сподобалися Зінченко й Миколенко. Якраз через них наші гравці виходили з захисту до гострих атак. Не було тих зазвичай неточних лонгболів від захисту до атаки, а були короткі швидкі й точні паси в атакуючу лінію."
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
На мою думку автор не заслужено не згадав такого гравця як Макаренко. Я вже писав в інших блогах, що Євген став одним із ключових гравців які організовували швидкісні атаки в 1 таймі. Більшість цих атак починалися з пасу Макаренка на атакувального півзахисника. В тому що ми не побачили неточних лонгболів велика заслуга Євгена.
"Навіть, Коваленко в першому таймі не випадав з цієї гри. Грав не так яскраво, як інші, але не партачив."
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
В принципі "голден бой" не випадав, але мав місце одни ігровий епізод коли Коваленко бездарно використав шикарну передачу від Миколенка - не вдало прийняв м'яч в штрафній і не зграбно пробив по воротах з близької відстані, хоча йому ніхто не заважав. Я вважаю що до цього епізоду можна застосувати оцінку напартачив.
По всім іншим тезам, а особливо по висновкам, цілком погоджуюсь із автором.
Разделяю пессимизм bsg lis, сборная не сыграла ни одной игры с серьезным соперником, и, как только Словаки настроились на победу, тут и проявилась истинная сила нашей сборной под руководством ЭТОГО тренера. Нужны очень креативные игроки в команде и, если бы у нас был нормальный тренерский штаб, то, именно, эта часть турнира подходила для формирования состава и тактик, а так, вначале, все было подчинено цели победы любой ценой, в ущерб тем целям, о которых я написал, потом, когда ТШ поднял свое реноме, сыграли, якобы, на перспективу, но поезд 3-х нормальных игр, где и надо было играть на перспективу, уже ушел.
Писал ранее, повторяться не буду, о вызове в сборную всякого, с виду молодого и перспективного, но, на самом деле, бесполезного груза. Это и Борячек, и Бойко, и Болбат и, как бы ни был он мне симпатичен в Заре, Караваева. О нем особо. Он, сейчас, лидер Зари, но в Заре нет ни одного игрока международного уровня, команда играет за счет отличной работы тренера, это тот случай, когда уровень тренера выше уровня состава. И, именно, поэтому, игроки Зари для сборной не подходят, ни один. Там есть, только, вратарь с большой перспективой, но он не украинец. А, вот, в Шахтере есть Данченко, игрок уровня динамовского Миколенко, и это правый фланг защиты. Но, снова-таки, повторяю, в сборную нужен настоящий тренер, причем, как и в Заре, чтобы он был выше по квалификации любого возможного состава сборной, тогда мы сможем не только успешно противостоять командам уровня сильно выросшей Швейцарии, но и побеждать их. С Шевченко же, убедитесь сами, только чудо позволит нам выйти на очередной чемпионат, которым будет европейский. А так, и проигранная игра словакам подчеркнула это, у нас сборной, увы, нет и уверен, что попади во временной пояс эта сборная на ЧЕ-2016, результат был бы таким же плачевным, но, в будущем, на такие форумы мы попадать не готовы.
Шапаренко: кол-во пасов 12, точность 92%, пасы в финальную треть поля 4.
Что же словаки не собрались на победу в матче Украина Словакия во Львове? Почему они не собрались против Чехии в последнем матче?
Какие креативные игроки? Список пожалуйста!
В сборной Словакии играют игроки топ уровня, если Вы не знаете - Хамшик, Шкрыньяр, а еще есть Мак,Шкртел, Пекарик, Дубравка, все игроки играют в чемпионах по выше уровню, чем УПЛ, откуда большинство наши игроки, которые им проиграли 4-1.
Подымать надо уровень чемпионата или быть конвейером продаж для других более сильных чемпионатов, типа как Хорватия.
как там у Швейцарии были дела на ЧМ ? Еле вытянули игру против мегасуперкоманды Сербии 1-2, сыграли в ничейску с ..бразильцами 1-1 и...Косто-Рикой 2-2, вылетели в 1/8 от Швеции.
Большой рост у команды.
Удачи, я за твоими выс..ерами слежу.
Про Шведа особенно рекомендуется прочитать тем кто требовал его на месте Борячука в первой игре, и во второй нудел весь онлайн на сайте. Я надеюсь, Вы смогли донести до "этих" -"общественности", что он не центрфорвард... Хотя, им же по фиг...
До того ж перший епізод розкриває чому Шапаренко у кінцівці першого тайму почав грати інакше.На 34 хв Йокушлу випробовує свій автоген і саме на нозі Миколи .Але арбітр мабуть не отримав належного враження і залишив епізод без належної уваги, хоча в такій країні як Іспанія Йокушлу мав би нагоду отримати пряму червону за спробу нанести травму супернику. І ось тут включається психологічна неврівноваженість патлатіка - він хоче заслуженої помсти. До того ж через кілька миттєвостей програє в противоборстві м'яча , а атака була надзвичайно перспективна. Як результат - на рівному місці - ЖК. Зверніть увагу - Макаренко лишає свою позицію , щоб заспокоїти партнера.
Хто слідкує за Шапаренко як за надією українського футболу то не може не зважити на деякі деталі - Шапаренко втрачає психологічну рівновагу коли проти нього грають вкрай жорстко . Звичайно ще не Гармаш , але ... . І Хацкевич це помічає , як і Шевченко . Тому у другому таймі вийшов Маліновський. Який м'яко кажучи уже два матчі поспіль не вражає , а вчора взагалі☹ став головним розчаруванням у нашій команді.
На що ще вчора скрізь пальці дивився арбітр з Косово. До того ж досить дивне призначення , ми наче з Косово не дружимо, чому судив не умовний грек , серб, кіпріот . Може через статут товариського матчу кошоварів протягують до рішення гарячих політичних футбольних проблем .
Як там не було , але з зором у арбітра не склалося . Спочатку він не помічає ЖК для Кавечі яка уже була б другою . Куди більш очевидною була друга ЖК для Байрама який зірвав прохід Циганкова(перша ЖК Байрама також з'явилася у протиборстві цього тандему). Там взагалі - жовтогаряча картка .
Але ж арбітру мало - він з своїм колегою вбачають(прорізався зір) положення поза грою у Болбата , тим самим зриваючи вихід двох українців проти Болата. Яку дуель зірвали - Болбат - Болат ヅ.Мрія для пера спортивної журналістики.
Ось тут і виникає питання - чи не забагато ляпів на користь однієї із команд.
Але ж цей арбітр також не зарахував два голи в наші ворота.
Інакше суддівство можливо було визнати як упереджене .
Хоча в деяких дрібних епізодах Генк Нуза був на нашому боці .
Я если честно пока не разделяю такого оптимизма и по молодым и тем более по закаленным.
Пока еще молодежь себя серьезно не проявила. Товарняки с турками , полутоварняки со словаками - это не показатель. Да и в европе в клубах пока ничего особенного.
Моменты первого тайма порадовали, но во втором тайме ничего не получалось - ни быстрой игры, ни держания мяча, ни создания моментов
Похоже физически сдохли наши молодые таланты.
Не хочеться у всьому бачити провину арбітра , але вихід Болбата з партнером проти одного воротаря це і є той самий момент.
Як і вихід по флангу Циганкова зірваний ударом по ногам з заду .
Згоден , що у другому таймі так і не побачив жодної позиційної атаки з натяком на інтелектуальний контроль м'яча , до якого нас встигли привчити Ярмоленко з Марлосом.