Кава бразильська... у львівській упаковці!

Саме по собі «Динамо» – це вже море інформації. А на інші команди особливої уваги не звертаєш, але ж – багато інформації і не треба. Отож «Львів» перемагає «Десну». Перемагає на виїзді. Пробивається у першу шістку українських команд. Яке промовисте слово – шістка... Чи перша команда звідти, чи друга, чи третя – а все.

Але ж... шістка чи не шістка, а це ж кращі наші команди.

Дивимося на склад команди «Львів» – воротар і чотири захисники нібито українці. Ще шість гравців – група атаки... – бразильського розливу. Команда нібито львівська, рецепт її формування шахтарський. Які висновки? Грошей нібито у країні нема, а тут гроші вклали – результат одержали. То проблеми львівського футболу обговорювали, а це... яке не яке, а досягнення. А проб’ється команда у єврокубки, то, може, і гроші повернуться. Але ж не все вимірюється копійкою, хоча на копійці все і тримається.

І ще. Якщо Фонсека побіжить до Європи... ну, коли буде куди бігти... то нового Фонсеку можна і не шукати. Достатньо переманити Юрія Бакалова. Тільки хай португальську чи румунську вивчить для солідності. Інакше Містером називати не будуть.

Ну, такі рішучі хлопці – оці свіжоспечені львів’яни! Тут у «Динамо» тільки три бразильці і ніхто не знає, що з ними робити: чи у дубль запроторити, чи кудись в оренду віддати, чи до Бразилії відіслати, щоб у «Сантосі» голи забивали. А тут відразу ж виходить шість бразильців у одному матчі. Сказитись можна!

Знаєте, як розповсюджується... актуальна інформація?! Іван сказав Петру, Петро сказав кумі, кума сказала подрузі, подруга чоловіку... І в результаті вже наступного дня – село гуде, обговорюючи почуту інформацію!

Так і різні підходи у футболі. Працював румунський тренер в Італії, роздивився, які технології щодо бразильців. Приїхав до України і вже у Донецьку бразильські пристрасті. Досить було «Шахтарю» певний час пограти у Львові і вже і там... пристрасті аналогічні. Досить і команді «Львів» тиждень потренуватися десь у Нових Васюках і там... таке почнеться!

Але кожна методика використовується тільки тоді, коли вона дає певний ефект. Не вміємо шліфувати і результативно використовувати власні таланти, то використовуймо таланти бразильські – згідно італійських, румунських, португальських технологій. А як, не дай Боже, виникне чи італійська, чи румунська, чи португальська технологія, як зробити, щоб українські таланти по-справжньому засяяли, ну, тоді… можна і про українців згадати.
Хоча і у бразильських пристрастях на українській землі є певний позитив. З’являються у чемпіонаті нові, обдаровані гравці, зростає конкуренція, українські футболісти можуть чомусь повчитись.

До того ж говорять лише про те, щоб використовувати бразильців як гравців. А чому б колишніх легіонерів не використовувати і при підготовці юних динамівських талантів? Невже нічому б не навчили?!

До речі у Федерації футболу яку каву більше полюбляють... у донецькій чи то пак у харківській упаковці... чи вже у львівській? А чого ж і не пити, коли п’ється! Та і коньячку можна було б додати... Щоб підняти келихи – за розвиток українського футболу! За нові, яскраві... бразильські імена в українській збірній. А то і справді ж блогери на динамівському сайті лютим критиканством займаються, усе з’ясовують, а який же з недоліків у «Динамо» найбільший, а за розвиток українського футболу – і випити нема кому! Так не годиться.