Є у мене мрія

Є у мене мрія… Але не знаю, чи збудеться. Хоча чому б і не повірити.

Але спочатку не про мрію. А про «Динамо». Команда молода, команда набирає сили. І треба її підтримувати на шляху до перемог. Живеш не в Києві. По суті своїй – болільник, так би мовити, переважно «телевізійний». І хоч і кричи біля телеекрана «гол!

Отож і є у мене мрія. Уявіть собі – стадіон… болільники… команди виходять на поле… І звучить пісня – про «Динамо»! А оскільки пісенний жанр мені близький, чого б і не помріяти. Та я навіть і вірш написав. Пісенного плану. Не вірите? А ось він – перед вами. Можете прочитати. Знаєте, коментарі до гри улюбленої команди бувають і критичними, і злими. Ну, коли недостатньо переконливо… виграли. А вірш вийшов у світлих тонах. Ну, можна сказати – з посмішкою… То ж і пісня могла б вийти… як такі пісні називають – жартівливою!

Дванадцятий гравець

Це любов – до крику... і до болю!

Це сильніше від усіх принад...

Ну, то як там справи у футболі?

Як іде, скажіть, чемпіонат?!

А футбол завжди – велика драма!

І від хвилювань у серці щем.

А до свого рідного «Динамо»

Я піду дванадцятим гравцем!

А суддя мені уперто каже –

Ну та що це за біда така?!

– На трибуні, друже, місце ваше...

І мене на поле не пуска!

Та я заперечу неодмінно –

Як же так... Та я ж люблю футбол!

Ну, пустіть мене хоч на хвилину!

Дайте і мені забити гол...

А футбол завжди – велика драма!

І від хвилювань у серці щем.

А до свого рідного «Динамо»

Я піду дванадцятим гравцем!

Але самого вірша мало. Треба, щоб знайшовся ще один мрійник – той, що напише музику. І ще один мрійник – що зробить аранжування до мелодії. І ще один мрійник – той, що новостворену пісню заспіває. І ще треба, щоб у тисяч мрійників на стадіоні, тих, що мріють про перемогу «Динамо», вистачило терпіння, аби вислухати свіжоспечений шедевр. Отож проблем немало.

Але я надії не втрачаю. А коли щось не так, то і розчаровуватись не буду. У бойовій готовності розташовуватимусь біля телевізора і, коли комментатор не надто доброзичливо оцінюватиме гру улюбленої команди, братиму до рук гітару, співатиму і власним голосом глушитиму необ’єктивний коментар. І ніяка федерація горе-коментатора від мого співу не врятує. Ось так. Отож є у мене мрія. Але не знаю, чи збудеться. Але хотілося б вірити.

Пісень про український футбол не надто багато, але вони є. Одну з них можна і прослухати –

https://mala.storinka.org/пісня-ми-любимо-футбол-слова-і-музика-володимира.html