Футбол і... рідна мова

Темы:
Украинский футбол

Розвивається… хоч і з нелегкими проблемами… наше суспільство, і відповідно розвивається і наша мова. А мова – це щось… настільки чутливе до оточуючого світу, що навіть по тому, як сказано, можна судити про суть справи.

Ну, скажімо – відбувається футбольний матч. І там важливу роль грає, певна річ, арбітр.

Він приймає рішення, що здійснюють вплив і на перебіг самої гри, і на її результат. А як формулюють те, що футбольний суддя робить на зеленому полі?!

Ну, можна сказати так – слідкує за виконанням правил… бореться з порушеннями правил… захищає технічних гравців від костоломів. Можна сказати по-різному, але офіційно кажуть – суддя… обслуговує матч!

Отаке і звичне, і незвичне слово – обслуговує… І зразу ж згадується шквал критики на адресу необ’єктивних рефері, що можуть до однієї з команд ставитися вельми поблажливо, а до іншої навпаки – надміру строго. І згадується, що політиків називають (не без в’їдливої іронії!)… слугами народу. І політиків можна критикувати ще довше і в’їдливіше, аніж футбольних арбітрів.

І ще питання – а яке слово чи не найсоковитіше характеризує такі явища, як байдужість, черствість, бюрократизм?! Слово дуже виразне, разюче… Слово – відверте і навіть трохи роздратоване! Слово – відфутболити… Футбольні фахівці цим словом не користуються, але хіба ж не помітно, що виникло воно під активним впливом всенародно улюбленої гри.

Та і нині на динамівському футбольному сайті добре уміють «причесати» сучасних футбольних бюрократів. І політик, що візьметься покерувати українським футболом, дуже ризикує… Ризикує чим саме?! Тим, що йому… так би мовити, милитимуть шию значно частіше, аніж усім українським політикам разом узятим.

Слово валідол добре усім відоме. Бо це відомий у медицині препарат. А ось епітет – валідольний?! Епітет яскравий, хвилюючий, соковитий. Його адресують здебільшого у одному напрямку, кажучи – валідольний матч…

А коли, наприклад, кажуть – гра у одні ворота… То можуть казати про футбол, а можуть і про щось дуже далеке від футболу.

Колись, ще як Анатолій Бишевець грав у київському «Динамо» і перебував на піку популярності, у журналі «Україна» навіть була надрукована стаття когось з мовознавців, де досить докладно аналізувалося, а звідки ж походить прізвище талановитого форварда. Ось як у нас люблять і футбол, і «Динамо»!

Змінюються часи, змінюються і слова, шо використовуються. Раніше говорили – штрафний майданчик, тепер – карна зона. Колись говорили – верхня штанга, тепер – поперечина. Грубуватий гумор «Суддю – на мило!» нині ніби і не фігурує. Хоча футбольним суддям нині дістається критики навіть ще більше, ніж раніше. Ну, мабуть, технологія виготовлення такого потрібного суспільству товару, як мило, суттєво змінилася і її вже не пов’язують з надто вже необ’єктивними арбітрами.

Колись говорили – півзахисник. Нині, бува, кажуть – півоборонець. Нині використовується таке виразне слово як плеймейкер. Гравець, що веде гру команди, півзахисник, що найбільш активно впливає на неї. У італійців є слово аналогічне за змістом, слово неймовірно красиве – фантазіста…

Прихильники київського «Динамо» уміють підтримувати свою команду. І здійснюють це – і красиво, і соковито! На всю свою квітучу снагу вихлюпуючи з серця любов і до улюбленої команди, і до українського футболу.

Так, мова – це щось… дуже чутливе. І якщо з’являється слово, яким активно користуються у футболі, то до цього слова, мабуть, варто і придивитися. Бо цим словом усе ж позначається щось суттєве. Щось важливе для улюбленої народом гри.

Автор:

Статус: Наставник (1000 комментариев)

Подписчиков: 4

10 комментариев
Лучший комментарий
  • Skyf из Кропивницкого(Skyf) - Эксперт
    09.04.2019 11:49
    "у журналі «Україна» навіть була надрукована стаття когось з мовознавців, де досить докладно аналізувалося, а звідки ж походить прізвище талановитого форварда."

    Пане Володимире, ой навіяли спогади. Я пам'ятаю ту статтю. "Мені тринадцятий минало"... або чотринадцятий. Не пам'ятаю де вона була опублікована, але добре пам'ятаю висновок тої статті, що рід Бишовців бере початок десь з середини 17 століття.
    • 4
Еще комментарии
Комментировать Еще комментарии