Переграти... у божевільному матчі!

Божевільним назвав матч «Динамо» – «Брюгге» у його фіналі коментатор цього поєдинку. І з ним, звичайно ж, можна погодитись. Додавши, що перший матч цих команд був не менш божевільним і не менш захоплюючим.

Отож «Динамо» переграти свого суперника у божевільному матчі не вдалося. І коли цей поєдинок уже відкипів, мабуть, у багатьох його глядачів усе ж виникло, врешті-решт, намагання узяти на себе, так би мовити роль психіатра.

Отож що ми мали на початку матчу – майже рівні команди, що вже провели один поєдинок. Але рахунок 1:0 на користь суперника. Треба забивати, але ж і не пропускати у свої ворота теж.

«Динамо» почало у рішучому атакуючому стилі. Хоча і суперник не збирався відсиджуватися у обороні, не чіплявся за гол, забитий з пенальті на своєму полі. І «Динамо» гол на початку зустрічі таки зуміло забити. Стрімка флангова атака і... удар Буяльського. Удар не дуже сильний. Але влучний і разючий.

Ось тоді команда «Брюгге» і трохи захвилювалася. Замість атак, де фігурували реактивні швидкості, пішли атаки, але вже... значно спокійніші.

Бельгійська команда виявилась більш збалансованою. І крім уміння відповідати атакою на атаку, продемонструвала і переконливу здатність проводити впевнену гру у середині полі. І захопивши ініціативу, суперники киян уже не випускали її з своїх рук.

Почалися один за одним кутові біля воріт киян. І один з них завершився голом. У киян м’яч у середині поля майже не тримався. Хоча треба сказати, що динамівці у останніх матчах усе ж показують більш упевнену гру у півзахисті.

Згадується один з матчів «Динамо» з ще вернидубівською «Зорею». Тоді, одержавши м’яч на правому краю і діючи, як фланговий форвард, Циганков зміг суттєво загострити ситуацію біля воріт суперника. Минув певний інтервал ігрового часу і той же гравець зміг здійснити подібний маневр... але вже на лівому фланзі. І теж загострити гру. А на лівому фланзі здебільшого Циганков не грає.

Ось тоді і виникла думка – що ж це? Імпровізація чи... награний варіант.

У матчі «Динамо» – «Брюгге» Циганков зміг теж здійснити подібний маневр. І знову... на лівому фланзі. І знову не без успіху.

Та і другий гол динамівці забили після активних дій Вербича на тому ж лівому фланзі. А третій гол забив головою Фран Соль. І це важливо. І не стільки для матчів міжнародних, скільки для ігр внутрішнього чемпіонату. Коли карна зона суперника переповнена гравцями.

Отож команда росте. Хоча можливо і не дуже швидко і помітно. Чи зможе дорости до Ліги Чемпіонів, перерісши Лігу Європи?! Побачимо.

Обмін влучними ударами у кінці матчу, додав йому драматизму, але результату двохраундового поєдинку по суті не змінив.

Отож нічия. А щоб пройти далі, потрібна була перемога.

Отож матч і справді ж... божевільний. Але переконливішими у ньому виявилися не надміру схвильовані, а усе ж... крижані аргументи. «Брюгге», як команда, виявилася різноплановішою і продемонструвала значно ширший спектр можливостей у досягненні мети.

Отож як говорив колись один з найвідоміших українських футбольних болільників, що був, до речі, присутнім на цьому матчі – маємо те, що маємо.