Бувай, пане Олеже Марковичу (Sergej Moroz) ! Прощавай, мій друже...

Просто шок... Комок у горлі зараз не лише напевно у мене, але і у багатьох колег по сайту від новини, про яку 3 години тому повідомив наш колег з Кропівницького під "ніком" Skif :(

Я просто не знаю, що зараз писати, і які слова підібрати. Мене усього зараз трясе від новини, що пана Олега Марковича з Вінниці, відомого на нашому сайті, як Sergej Moroz, більше немає з нами.

Він ще був таким молодим. Йому було лише 66... Ще був молодим пацаном, як він любив казати при зустрічі зі мною.

Я не хочу просто вірити, що пана Олега немає вже з нами...

Останні місяці, я з ним не розмовляв, бо нас дуже сильно розділила політика після 21 квітня. Але про це зараз не хочу згадувати, і це зараз недоречно.

Нас покинула справжня Людина, справжній Патріот України та просто неймовірно добра людина з великою душею... Таких, як пан Олег, треба ще пошукати на цьому світі. Завжди міг жартувати на будь-які теми, гострі і не гострі. Завжди підтримував мене. І головне, що він був справжнім Патріотом України, для якого честь Прапора, як кажуть у нашому футболі, не порожнє місце.

Пам'ятаю, як ми познайомились з паном Олегом на цьому сайті. Це було у лютому 2014-го року. Спочатку переписувались про життя, де пан Василь Васильйович хвалив мене пану Олегові :) Потім почали і про Динамо розмовляти, і про Збірну та про тактичні схеми у футболі....

А потім почалась війна... І у той момент, пан Олег щотижня мене підтримував та заспокоював, пишучі мені повідомлення...

І ось, нарешті, 4 вересня 2014 року, після чергового матчу Збірної, я приїхав до Вінниці, і ми таки познайомились з паном Олегом Марковичем особисто. Дуже приємне враженні склав на мене тоді пан Олег. Дуже веселий та позитивний дідуган :)

А причина моєї поїздки до Вінниці та знайомство з паном Олегом дуже проста. Мені треба було десь пожити кілька днів поміж матчів Збірної. І ось з доброї волі пана Олега та його прекрасної дружини, я сів в електричку у Києві та вирушив до Вінниці :)

Я надзвичайно був вражений тим фактом, що незнайома людина, яку я вперше побачив, з легкістю прихистила мене у себе вдома. Це був дуже великий жест з боку пана Олега, бо він розумів, як мені тоді було важко. І ось майже 4 дні, я насолоджувався спокійним життям (без пострілів) у мирній Вінниці. Тоді щодня ми з паном Олегом ходили кафе, щоб погомоніти з його друзями про життя та.... війну. Бо усі тоді хотіли почути від свідка тих подій, що насправді відбувалось у моєму рідному Луганську...

І в один з таких днів мого перебування у Вінниці, ми з паном Олегом побачили незліченну кількість швидких, яких привезли до війського госпіталя Вінниці з зони АТО. Пан Олег та я були просто приголомшені такою кількістю поранених...

...І ось ранок 8 вересня, і мені вже час виїжджати у бік Києва на перший відбірний матч Збірної України до ЄВРО-2016. Ми прощаємось з паном Олегом, і.... він дає мені значну на той час суму грошей, щоб вистачило доїхати до мого села. Це у черговий раз доволить, що пан Олег був надзвичайно щедрою людиною.

У той день, після матчу Україна - Словаччина, і це була вже ніч, ми ще довго обговорювали з паном Олегом події та моменти того матчу.

У чому не відмовиш пану Олегу, так це у тому, що він дуже тонко розбирався у в усіх тонкощях футболу, і міг мені пояснити кожен епізод матчу, розібравши його на дрібні епізоди.

І я тоді, після першого знайомства з паном Олегом, поставив собі за мету хоча б раз на рік навідувати пана Олега у Вінниці. І щороку у мене це виходило :) Особливо згадую 2016-рік, де після матчу Україна - Фінляндія, який проходив в Одесі, і мій потяг якраз їхав повз Вінницю, я знов завітав до пана Олега, і ми разом з ним відмітили мій День народження. То було дуже приємні відчуття.

Також я відвідував пана Олега і у листопаді 2017-го та 2018-го років. І ми щоразу з його друзями святкували мій День народження. Згадую ті часи, і аж за душу бере.

А тепер мені важко усвідомити, що пана Олега більше немає з нами... Не хочу вірити, що більше не зустрінусь з ним у Вінниці і не обійму його, як батька та друга...

Світла пам'ять цій світлій Людини та цьому справжньому Патріотеві своєї країни...

Ми Вас ніколи не забудемо, друже...