Щось я заплутався...

Ігор Суркіс, восени 2019 року:

"- У “Динамо” є справжні вболівальники. Є люди, які й у спеку, і в холод приходять на стадіон і підтримують команду. Підтримують, коли ми перемагаємо, і коли програємо". "- Як президент “Динамо”, я не маю права ігнорувати конструктивну критику і побажання справжніх фанатів команди".

"- Але я ніколи не буду слухати тих псевдовболівальників, які не те, щоб на стадіон не ходять, а в принципі майже не дивляться матчі “Динамо”, не хочуть аналізувати ситуацію і нічого не розуміють із того, що відбувається на полі".

Ігор Суркіс, літом 2020 року:

"- Много людей не принимают это решение. Было много ненужных разговор. У нас люди не привыкли к цивилизованным отношениям". "- Все хотели, чтобы пришел титулованный тренер. Он пришел. Где он работал раньше — история".

Як мінімум поважати думку фанів Ігор Суркіс повинен, враховуючи, що ці люди точно ходять на стадіони усіх міст України, а іноді і крани замовляють, коли карантин. Як мінімум повинен не ігнорувати думку багатьох вболівальників.

Але поки що я бачу, що любу зраду можна виправдати, сказавши, що це "цівілізовані відносини". І не важливо, де людина працювала, що вона робила і що говорила.

Ну подумаєш - Лобановський позавчора незрозумілий ноунейм, не досягнувший успіхів за кордоном, а вчора вже квіти біля пам'ятника. Ну подумаєш - вчора Україна і Росія це одне й теж (під час війни і окупації), а завтра можна сказати, що я патріот Вкраїни.

Щось я вже заплутався...

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости