Регистрация, после которой вы сможете:

Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог

Ставить прогнозы
и выигрывать

Быть участником
фан-зоны

Зарегистрироваться Это займет 30 секунд, мы проверяли
Вход

Колектив, а не команда...

2020-08-13 19:33 Колектив, а не команда...

Щаслива мить перемоги: Кубок кубків завоювали динамівці Києва

З моєї точки зору, сьогоднішня глава з моєї першої в житті книжки "Два сезони", яка готується до перевидання українською мовою, не вимагає ніяких передмов. Багато що відбувалося вперше не тільки в історії легендарного клубу, але і для всього радянського футболу .

х х х х х

Заслуженим — заслужена честь

У Києві, на Хрещатику, в одній з вітрин АПН влітку 1975 року були виставлені призи, які футболісти «Динамо» отримали за останні півтора року. Біля вітрини завжди юрмилися люди, з особливим інтересом розглядали європейський Кубок володарів кубків. А в Українському музеї спорту збиралися зробити стенд відгуків європейської преси на цю перемогу київського футбольного колективу. Саме колективу, а не команди, тому що між цими словами існує смислова відмінність і в області спорту.

Після чемпіонату світу, що проходив у ФРН, поняття «тотальний футбол» досить швидко увійшло в моду. Але ні в одній з європейських газет, які виступали з оцінкою, характеристикою, розбором гри «Динамо», жодного разу не зустрічається слово «тотальний». Йшлося, взагалі, про те, що гра киян нова, свіжа, що вона являє собою цікавий, надзвичайний, надсучасний футбол і т. д. і т. п. І в київському «Динамо» не говорять: ми граємо в тотальний футбол, а кажуть: граємо в сучасний колективний футбол. Що це означає — простежимо на прикладі.

25 червня на 47-й хвилині матчу «Торпедо» — «Динамо» (Київ), що проходив в Лужниках, сталося ось що. Атаку автозаводців було зірвано на порозі штрафного майданчику динамівців, і вперед пішли два захисника киян — Матвієнко та Фоменко. Ось вони вже перетнули центральне коло, а ось і позиція для удару. Фоменко викладає м’яча Матвієнку, чіткий удар, гол! Два м’ячі забив у цьому матчі захисник Матвієнко, і обидва як форвард (за десять хвилин до описаного голу він зробив ривок на дальню штангу в стилі Колотова і в його ж стилі замкнув головою несподівану передачу Веремєєва з глибини). До речі сказати, оцінки за гру тренери виставляли всім гравцям одні й ті ж. Хтось із них одного разу пожартував: це оцінка нашої спільної з ними роботи.

Перед матчем динамівців з ЦСКА, який відбувся у Києві, голова спорткомітету УРСР М. М. Бака і заступник начальника Управління футболу Спорткомітету СРСР, заслужений майстер спорту М. П. Симонян вручили посвідчення і значки заслужених майстрів спорту О. Блохіну, Л. Буряку, В. Веремєєву, В. Колотову, В. Мунтяну, В. Матвієнку, В. Онищенку, С. Решку, В. Трошкіну, М. Фоменку (Є. Рудакову це звання було присвоєно раніше), а О. Базилевичу і В. Лобановському — заслужених тренерів СРСР. У цей день на установці динамівські тренери підкреслили, що тепер на поле вийде колектив заслужених майстрів спорту.

— Не заслужені майстри, — повторив Лобановський, — а колектив заслужених...

Після гри на прес-конференції журналісти запитали у тренера ЦСКА А. Тарасова: кого він міг би виділити з київських гравців? Тарасов сказав, що цього прохання виконати не може з тієї причини, що «Динамо» — це колектив, і сила команди в колективізмі.

— Сьогоднішнє «Динамо», — говорив Тарасов, — це наш хокейний ЦСКА. Кияни імпонують мені своєю безмежною відданістю футболу, виконавською майстерністю. Кожен гравець окремо — чудовий, а всі разом — видатна команда!

З одним із найдосвідченіших наших спортивних фахівців не можна не погодитися. Тому що ту гру, яку показували динамівці, інакше, ніж шляхом колективізму, створити було неможливо.

Травень, 1975. Кубок кубків, фінал. Футбольному подвигу динамівців 45 років .

Коли киян очолив тандем старших тренерів і команда під їхнім керівництвом домоглася європейського визнання, часто доводилося чути приблизно таке міркування: «Але, дозвольте, Лобановський і Базилевич прийшли до добре укомплектованої, сильної, досвідченої команди». Вірно. Більш того, їх попередник О. Севідов залишив своїм молодим наступникам команду монолітну, дружну, перспективну: недарма ж її склад більше ніж на три чверті залишався незмінним. Але тренерський тандем Базилевич — Лобановський пішов далі. І справа знову-таки не в прекрасному медико-біологічному обслуговуванні футболістів, про яке багато писали. Все вирішувало свідоме ставлення спортсменів до аспектів підготовки, висока особиста відповідальність кожного за загальну справу команди.

Пригадується зустріч з одним з динамівських гравців у нього вдома. Двері відкриває дружина і просить вибачення за те, що кілька хвилин доведеться посидіти, почекати. Із сусідньої кімнати лунає якийсь тупіт, часте гучне дихання. Незабаром усе з’ясувалося. Співрозмовника, виявляється, десь затримали, потім набігало побачення з журналістом, після якого стояли вечірні заняття у виші, а він не зробив серії темпових стрибків зі скакалкою, намічених на цей день. Вийшов розпалений, витираючи з лоба піт, але задоволений, що програму дня виконано. Не називаю прізвища цього спортсмена тільки тому, що це в принципі було характерно для кожного динамівця.

Про те, яка якість їхньої домашньої підготовки, розповіли результати тестування, про які вже йшлося. Нагадаю, що після відпустки до команди повернулися треновані атлети, готові до освоєння великих навантажень. Це і створило робочий фон колективного футболу і його зміст: безліч ретельно награних комбінацій, зовнішній малюнок і напрям яких часом один, а склад виконавців — різний.

І тому не дивно, що київське «Динамо» всьоме в історії свого клубу стало чемпіоном Радянського Союзу. Примітно також, що за десятирічний період (1965-1975 рр.) команда з берегів Дніпра шість разів завойовувала золоті медалі, тричі їй діставалося срібло, і тільки один раз вона не потрапила до числа призерів. Динамівський колектив міцно зайняв позиції лідера радянського футболу. І новий його зліт, як було зазначено в ТАРСівському огляді, «... не що інше, як результат тривалого, послідовного і дбайливого ведення футбольної справи».

До золотих нагород 37-го чемпіонату країни динамівці додали ще половину з усіх призів великого футболу, які розігрувалися. Але хіба справа тільки в медалях, кубках, набраних очках або забитих голах? Не можна зрозуміти окремих тренерів, для яких часом найважливіше буває «вирвати нічийку» або «взяти два очочки». Не секрет, що й інші наші спортивні керівники поспішають запитати з наставників за найменшу осічку команди. Не зрозуміти і таких уболівальників, які тільки те і роблять, що скрупульозно підраховують очки й голи улюбленої команди, а якщо цих показників немає, то їхня любов відразу ж проходить. Але ж, крім самого результату, в спортивному поєдинку є й інша радість. У футболі, наприклад, це естетичне задоволення грою. А динамівці Києва навчилися доставляти радість і вболівальникам, і собі. І не дивно, що справжні шанувальники їхньої спортивної майстерності буквально завалили команду своїми теплими листами і телеграмами. Одностайною в своїх хвалебних оцінках була на цей раз і преса:

«Вітаючи футболістів київського «Динамо», їх тренерів В. Лобановського і О. Базилевича, необхідно відзначити, що сезон був для них важким. Однак нинішні лідери радянського футболу не тільки завоювали золоті медалі першості країни, але і успішно виступили на міжнародній арені, в тому числі і в складі збірної СРСР» («Правда»).

«Їхня перевага в нинішньому турнірі була настільки очевидною, що часом в турнірній таблиці вони випереджали найближчих переслідувачів на 9 очок! І все-таки кожен матч за участю киян був центральним, так як футбол, в який вони грали, був завжди екстра-класу» ("Известия").

«У грі киян багато фантазії. Футбол в їхньому виконанні — це видовище. Вони повернули на поле артистизм» («Комсомольская правда»).

Того вечора, на заміської базі динамівців в Конча-Заспі, і вашому покірному слузі пощастило зробити пару ковтків шампанського з цього красеня-Кубка.

... Після матчу киян з ЦСКА, який закінчився яскравою і красивою перемогою господарів поля (3:0), відбувся вечір вшанування динамівців у зв’язку з їхньою перемогою в Кубку кубків та присвоєння їм високих спортивних звань. У кінці урочистості в срібний красень Кубок налили шампанське, і він пішов по колу. Перед тим як пригубити його, кожен вимовляв тост, ділився потаємними думками. Запам’яталися слова М. Симоняна.

— Глядачі прийшли сьогодні на стадіон у надії побачити хороший футбол, голи і побачили їх, — говорив він. — Всі ми були свідками блискучої перемоги динамівців, їхньої чудової гри. Приємно, що вони не копіюють гру іменитих заморських клубів, а відроджують кращі традиції вітчизняного футболу і йдуть в своїх пошуках далі. Тримати такий Кубок в руках — велике щастя для футболіста. Я назавжди запам’ятаю цей день і вас закликаю запам’ятати його. За велич перемоги «Динамо»!

На цьому ж вечорі взяв слово один любитель повчати. Звертаючись до тренерів, він сказав, що вони разом з футболістами ще самі не розуміють всього значення зробленого ними. Тренери перезирнулися. Коли вечір підходив до кінця, Базилевич, відокремивши чашу Кубка від підставки, підняв останню і прочитав вигравірувані на ній найменування клубів, які досі завойовували цей приз: «Фіорентина»... «Тоттенхем»... «Борусія»... «Мілан»... «Глазго Рейнджерс»... «Магдебург»... І всім стало ясно, що динамівці добре розуміють сенс своєї перемоги.

х х х х х

Повторюю те, про що вже писав. Поки рукопис в роботі, запрошую взяти участь усіх, хто не байдужий до історії достовірно легендарного клубу. На форзаці перевиданої книги може бути розміщена реклама або названі можливі інвестори. Почав адже цю справу, не маючи на те ніяких засобів...

Деві Аркадьєв,

13 серпня 2020 року,

Філадельфія.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости

13.08.2020, 19:33
Devi
Автор:
(Devi)
Статус:
Эксперт (5565 комментариев)
Подписчиков:
118
Медали:
Выбор редакции × 18
Топ-матчи
Чемпионат Англии Фулхэм Астон Вилла - : - 28 сентября 19:45
Чемпионат Италии Болонья Парма - : - 28 сентября 21:45
Чемпионат Англии Ливерпуль Арсенал - : - 28 сентября 22:00

Еще на эту тему

Самое интересное:

Лучшие блоги
Loading...
Пополнение счета
1
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
2
Закрыть