Отож, вельмишановні… чи впливає добре відомий усім вірус на життя суспільства?! Так, впливає… А на футбольне життя?! А куди ж бідолашному футболу від клятого віруса подітися!
А якщо вплив у згаданого віруса є, то… у чому ж він себе – виявляє?! Так, виявляє себе по-різному… Економічний аспект – певна кількість тисяч (а то і десятків тисяч…) зацікавлених глядачів прийшла б на стадіон і заплатила б гроші за квитки.
А так вищезгадані банкноти залишаться… там, де і були. Тобто у гаманцях.Отже, грошові купюри з векторної величини (тобто пересуваються з чийогось гаманця… на якийсь банківський рахунок!) перетворюються… у величину скалярну. Тобто таку, що гаманців у цьому випадку не покидає.
Ще один аспект – психологічний. Життя сучасної людини переповнене підступними стресами. Не може людина завжди мовчати. Треба їй – і десь викричатися! Але ж це не завжди удається. Наприклад, прочитали ви свіжий випуск газети «Бульвар». І публікації у ньому… ну, так вам сподобались! Бо редакція цього видання таки уміє… глибоко копнути. Отож ви, як уважний читач, виходите на вулицю і кричите:
– Газета «Бульвар» – чудова газета!
То на вас би і подивилися, як на ідіота. Хоч і ні в кого не було б сумнівів щодо змісту вашого вигуку.
А пішли ви на стадіон – і гучно підтримуєте улюблену команду! То це нормально. Навіть похвалили б… Он яка, мовляв, енергійна і небайдужа людина!
Ще аспект – суто емоційний. Бачиш на телеекрані, як болільники кладуть руки на плечі (кожен – своїм сусідам…) і голосно підтримують свою команду. Утворюється вражаючий уяву ланцюг. А ти дивишся… дарма, що бачиш це тільки на екрані… і це викликає у тебе і зворушення, і хвилювання. А якби ти сам перебував… у цьому ланцюгу?! О, тоді емоційний вплив на тебе персонально був би – ще сильнішим!
Ось такі аспекти! А ще що?! Ну, будь-яке явище можна розглядати дуже уважно – під лупою… чи і взагалі під мікроскопом! Але найважче усе ж помітити… що?! Те, що бачиш і неозброєним оком, але ж… далеко не зразу помічаєш.
Ще у радянські часи у репортажі про матч одного з радянських клубів з клубом західним і досить помітним зміг вичитати думку таку. Мовляв, західним клубам треба демонструвати видовищну гру. Бо чогось іншого – глядач їм не пробачить. Ось тоді можна зіграти з такими клубами – прагматично… Не надто видовищно, але ж… досягти результату.
Подібна думка актуальна і нині. Бо інколи і читаєш про те, як болільники… так би мовити… «женуть команду в атаку».
Гра з акцентом на оборону – це гра обережна… Але ж і ризикована. Бо досить супернику забити один-однісінький гол… ну, десь на початку поєдинку, то команда може і посипатися.
А в умовах коронавірусу… що?! Нема кому гнати команду в атаку. А це досвідченому тренеру… ну, зовсім трішечки… розв’язує руки. Щодо засобів досягнення результату.
Ось, скажімо, гранд нашого футболу приймає удома когось з аутсайдерів чи і середнячків чемпіонату. А вищезгадані аутсайдери чи середнячки – компанія дуже слизька… У Європі особливих лаврів не здобудуть, але ж у національному чемпіонаті мало не кожна з таких команд – це така зондеркоманда, що ще спробуй її обіграти.
І що тоді робити?! Ну, хіба що арбітра підкупити… щоб одного-двох гравців суперника з поля попросив… Ну, щоб вільніше гралося! Але ж перемагають не тільки завдяки гостроті атакувальних комбінацій, а і завдяки… силі тренерської думки.
А чому б не підкинути карасю файного черв’ячка?!
Отож гранд… (так, саме гранд!) граючи удома (так, удома…) обирає нібито оборонну тактику. Що викликає у аутсайдера чи середнячка – офігенний ентузіазм! Бо якщо нас так бояться… то… Ліга Чемпіонів – ще далеко! А Ліга Європи – ось вона… поруч! Аутсайдер чи середнячок починає завзято атакувати і тут – контратака від гранда… і гол!
То ж аутсайдери на подібного черв’ячка клюють, а середнячки…
Ну, досвідчені у нас карасі… А в умовах коронакризи їх неабиякий досвід – став ще більшим!