Отож «Динамо» – «Шахтар»... Гра, що викликала загальний інтерес. Гра принципова. Протистояння... Дербі... Заруба... як у останній час кажуть про подібні поєдинки!
Протистояння в умовах коронавірусу. Коли чомусь дивуєшся, а чомусь і втомився дивуватись. Таке враження, що, скажімо, якби Ігор Циганик вийшов у складі «Динамо», ну, а Віктор Циганков зайнявся справами журналістськими, то мабуть би.
.. ніхто і не здивувався. Сказали б – ну, коронавірус вносить у життя свої корективи... самі знаєте...Отож дербі в умовах коронавірусу. І деякі роздуми з цього приводу. Коли узяти перший тайм, то гра загалом була рівною. Динамівці застосовували пресинг і це, можна сказати, було таки ефективним. Якихось суттєвих загроз воротам киян не було. Хоча і самим киянам якось суттєво загострювати гру теж по суті не вдавалося. Отож на зеленому полі йшла, так би мовити, боротьба характерів, коли кожна з команд намагалася нав’язати свою волю, свою гру супернику.
Турнірна ситуація більше стимулювала гірників до активної гри. То які ж ігрові козирі вони при цьому виклали?! Запам’яталася досить уміла перепасовка, що дозволяла донечанам швидко змінити напрямок атаки. Перекидати м’яч з одного флангу на інший. Це здійснювалось на протязі тайму кілька разів і досить ефективно. Не раз були націлені і гострі передачі на правий фланг, що активізувало гру, але якихось проблем обороні киян усе ж не створило.
Для «Шахтаря» завжди було характерним активне використання захисників у атаці на флангах. Подібного елементу гри від них ми у цьому матчі практично не побачили.
Що таке пресинг?! Суворе обмеження дій суперника, коли гравці його мають менше часу і можливостей для прийняття рішень і для втілення їх у життя. У складі «Шахтаря» немало технічних гравців і це їх усе ж суттєво «пресонуло».
Було жорстке протистояння ігрових мотивів з боку обох команд, і в таких умовах усе міг вирішити один гол, який комусь з суперників удалось би забити. Забив «Шахтар», забив Мораес – чи не найнесимпатичніший з теперішнього складу гірників. Враження при повторному перегляді було, що це – награна комбінація. Домашня заготовочка, так би мовити. Передача була підкручена – отож траєкторію польоту м’яча обчислити було не так і просто, на що і купився Нещерет, який загалом вдало провів нелегку зустріч.
У часи Лобановського частенько діяли так: робили передачу повітрям на ближній чи дальній кут воротарського майданчика. Розрахунок був простий: і до воріт близько, і воротарю протистояти атаці теж нелегко. Так от Мораес, злий геній «Динамо», здається, саме там і одержав м’яч, спрямувавши його потім у ворота.
А потім був з поля видалений Сидорчук, що по суті і вирішило справу. Ну, тут можна сказати лише одне. Якщо команда не завжди, але активно використовує гру «від оборони», то і в єдиноборствах слід таки діяти акуратно.
Хоча треба сказати, що надійність у динамівської оборони є у наявності. Бо у другому таймі суттєво наблизитися до динамівських воріт гірники не могли, а два голи забили ударами з далекої відстані. Що наводить на не нову думку – такі удари досить ефективні, а в умовах чисельної меншості пресинг уже не спрацьовує.
Ну, загалом у футболі, як і у житті: вік живи – вік учись... Але у цьому сезоні у «Динамо» ще нібито є час. Для того, щоб і самим повчитись і... повчити когось.