Блохін виявив себе не тільки як сильний гравець, а і як помітний тренер. Зокрема у Греції, де немало технічних гравців та і рівень футболу непоганий. Були ж – чемпіонами Європи. Українці-футболісти уже завоювали до певної міри авторитет у Європі. Скажімо, у Бельгії, Туреччині, Італії. А до українських тренерів Європа ще по суті – поки що тільки придивляється.
Це, певною мірою, повчальна і печальна історія про те, як кожен з нас доспівував свою пісню про «великій, могучій Саветскій Саюз». Було багато надій і сподівань, у когось щось збулося, у когось не дуже. Блохін в результаті розлучився з Іриною, Лобановський поїхав в Емірати, що не додало йому здоров’я, а вся футбольна Україна, як і всі ми пересічні, опинилися на семи вітрах. Їдь куди хоч, ніхто тебе не тримає, не затримує і не підтримує. Десятки моїх знайомих, друзів гайнули – Ізраїль, Німеччина, Польща, США, звідки періодично ностальгують, але їхні діти –зовсім ні. Аркадьєв передає нам палкі привіти з США, Шева керує збірною з Англії. Я листуюсь з своїм сином у Португалії. Та всіх нас досі об’єднує дивна штука – футбол. Тепер ще й корона. Глобалізація, мля…
Уважаемый Дэви! Ваши воспоминания, связанные с отъездом Блохина, вернули в те времена, когда многое из существовавшего в СССР и касавшегося не только спортсменов, но и всех людей, должно было исчезнуть, а оно
продолжало быть повседневностью жизни.. А ведь шел 1988г., третий год Перестройки. Все описываемые бюро-
кратические процедуры и преграды для отъезда Блохина, не укладываются в голове. Ведь знаменитому футболи-
сту киевского "Динамо" и сб.СССР шел 36-ой год. Практически карьера была позади, но не для разного рода ин-
станций. Для них всё осталось по-прежнему. И даже в австрийскую команду второй лиги(!) поехать играть было
проблкматично. Всё это было известно тогда, но продолжает "удивлять" и спустя годы. Непонятно только одно: почему Блохин не уволился с формальной службы в МВД вне связи с отъездом за границу?
И до сих пор находятся желающие затянуть нас обратно в СыСыСыРы, причём в самой извращённой форме этого бывшего государственного образования. К тому же, НЕ совсем лигитимного образования, ведь в 1922 году от Украины договор подписали НЕУПОЛНОМОЧЕННЫЕ лица, которые ехали лишь в статусе НАБЛЮДАТЕЛЕЙ.
Да всё же лучше поговорить о Блохине :)
Це, певною мірою, повчальна і печальна історія про те, як кожен з нас доспівував свою пісню про «великій, могучій Саветскій Саюз». Було багато надій і сподівань, у когось щось збулося, у когось не дуже. Блохін в результаті розлучився з Іриною, Лобановський поїхав в Емірати, що не додало йому здоров’я, а вся футбольна Україна, як і всі ми пересічні, опинилися на семи вітрах. Їдь куди хоч, ніхто тебе не тримає, не затримує і не підтримує. Десятки моїх знайомих, друзів гайнули – Ізраїль, Німеччина, Польща, США, звідки періодично ностальгують, але їхні діти –зовсім ні. Аркадьєв передає нам палкі привіти з США, Шева керує збірною з Англії. Я листуюсь з своїм сином у Португалії. Та всіх нас досі об’єднує дивна штука – футбол. Тепер ще й корона. Глобалізація, мля…
продолжало быть повседневностью жизни.. А ведь шел 1988г., третий год Перестройки. Все описываемые бюро-
кратические процедуры и преграды для отъезда Блохина, не укладываются в голове. Ведь знаменитому футболи-
сту киевского "Динамо" и сб.СССР шел 36-ой год. Практически карьера была позади, но не для разного рода ин-
станций. Для них всё осталось по-прежнему. И даже в австрийскую команду второй лиги(!) поехать играть было
проблкматично. Всё это было известно тогда, но продолжает "удивлять" и спустя годы. Непонятно только одно: почему Блохин не уволился с формальной службы в МВД вне связи с отъездом за границу?
Да всё же лучше поговорить о Блохине :)