У матчах фінальних… чи у матчах, що немало вирішують, перемогу може принести один гол. Хоча емоційна напруга у поєдинку може пульсувати з перших хвилин і до хвилин додаткових. А боротьби могло б вистачити і на цілий тур національного чемпіонату.
Отож Динамо – Ференцварош – 1:0… Так, перемога… Хоча і нічиєї усе ж було б достатньо.
Але відстань від нічиєї і… до якогось іншого результату така непевна, ледь помітна і ризикована, що… відверто грати на нічию хто б і зважився. Але ж оцей фактор – нічия як перемога… – усе ж свою роль зіграв.Переглядаючи шахову партію відомих майстрів (а особливо, коли вона супроводжується кваліфікованим коментарем!), інколи помічаєш такий собі специфічний факт – бува, що на шахівниці… нібито штиль. А у коментарі – такі карколомні… такі кризові… такі штормові варіанти! Можливі варіанти. Варіанти, які усе ж не сталися. Бо напруга є і у шахах, і у футболі. Напруга, що виходить назовні. А бува – і не виходить.
Так, «Динамо» перемогло… Бо хотіло перемогти. Навіть приділяючи немало часу і уваги обороні.
Отож хоча результат у футболі – це ще не все, але результат було досягнуто.
Вибились
Хоч усе ж не без тривог –
Але ж... вибились в плей-ох!
8.12.29р.
А втім кожен підхід – це ризик… Навіть коли грають з акцентом на оборону. Про що свідчать і червоні картки, одержані динамівцями у цьому сезоні. Хоча ніби до особливих грубощів гравці «Динамо» загалом і не схильні. Отож навіть коли команда грає усе ж оборонно, але слово «атака!..» завжди приховане у дужках. Приховане, щоб з дужок тих виходити. Бо це ж ще і питання, що взагалі ризикованіше для результату – надривати пупа у обороні чи… викидати коники у атаці!
А тепер згадаємо, як був забитий гол, що вирішив долю зустрічі. Гол був забитий після розиграшу штрафного. Ну, в тому особливої новизни нібито і немає… І при Хацкевичу голи у таких випадках забивали. Де Пена здійснив непогану подачу у штрафний майданчик. З лівого флангу.
Отож і бачимо, що дядька на узбіччі одного з топ-чемпіонатів – підібрали… обігріли… І чоловік відпрацьовує виявлену йому довіру. Ну, до Леоніда Буряка йому ще далеко, але ж дядько старається… можна сказати, у руслі динамівських традицій!
Отож подача... А далі що? У боротьбу «на другому поверсі» вступає Кендзьора. Вступає у такій точці, звідки по воротах особливо і не удариш. І все це де? На лівому фланзі... А Кендзьора разом з Циганковим грає нібито на фланзі правому. Отож Кендзьора трішечки «підправляє» напрямок польоту м’яча. І в гру вступає Денис Попов. І тут нібито теж... елемент новизни. Кілька голів від Дениса Попова у грі «на другому поверсі» ми вже бачили. Тоді, обираючи позицію для удару, динамівський захисник розташовувався або навпроти воротаря... так би мовити, віч на віч... або трохи змістившись уліво. Та й удар у таких випадках був здебільшого сильним і по можливості влучним. Навіть якщо м’яч летів поруч з воротарем, голкіпер просто не встигав на нього зреагувати. Цього разу Попов змістився усе ж не уліво, а управо. Та й удар був розрахований не скільки на силу, скільки на майстерність виконання і точність. Такого сценарію розиграшу штрафного у виконанні «Динамо» ще ніби спостерігати не доводилося.
І що ж ми маємо, вельмишановні... Підступний сюрприз для Сергія Станіславовича? Від... рідного Києва?! Ну, може, і справді так...
І ще про... зауваження легіонера. Ні, не угорського легіонера у складі українського клубу. А українського легіонера у складі клубу угорського! Зауваження такого змісту – мовляв, «Ференцварош» грав краще, але... переміг суперник.
Ось тут і згадується анекдот, у якому фігурував добре відомий політик минулих часів. І якщо трохи перефразувати висловлене там, то це могло б звучати і приблизно так – а що «Динамо» буде у матчі кращим саме за грою... ніхто нібито і не обіцяв!
Отож «Динамо» як команда – буває різною! І саме цим – і може і стати... грізною. І тому щодо майбутніх виступів динамівців і є певні надії...
Надія
Ще у серцях надію носимо,
Та і надію не одну –
Від єврокубкової осені
На єврокубкову весну!
І хоч футбол стрімкими п’єсами,
Бач, веселить нас не завжди,
Та ти, майбутня весно-веснонько –
Усе ж бо нас не підведи!
8.12.20р.
Отож наступна весна для нас у більшій мірі футбольніша, ніж бувало колись. На це і надія!