Не губіті дерева, не губіті....

Сиджу, відпочиваю. Граю в гру після тяжкого робочого дня. Контестом футбол з Вільяреалом. Кутовий на 88 хвилині. "Куди ти бьєш, Де Пена???", волає коментатор. "Кендзера, ну як же так....??? " - Волає він знову, після спроби остангього щіграти в м'яч. А я собі яєшню жарити почав. Нещодавно читав якогось з дописувачів, що всі хто писав про дерева і про неможливість грати на нормальному єврорівні з тим рівнем що мають дерева в нашому садку - ті люди є ідіотами і що динамівці, під егідою Мірчі , здатні компенсувати нестачу заділу що отриманий на тренуваннчх в юнацькі літа в дитячих школах.

Ідіть до ....БІСА. Можу в лічку написати кожному ідіоту, який підтримав того писуна що приписує Мірчі якості супермена, куди саме до біса. Дерева, вони і в садку дерева і в лісі. Обрізані садівником, але дубові. А Мірча просто талановита людина а не чарівник. Відчуйте різницю в роботі із м'ячем тих кого Лобановський просив привезтти в ДК і цих дерев. Відчуйте різницю в роботі після відбору гравців Вільяреалу. Дві-три передачі і вони на ударній позиції. Кожен з дитинства знає, що і як. На генному рівні. М'яч не відлипає від ніг. Забрати його тяжко. Удари відточені. І це не лідер, а так собі - ледь більше за середняк іспанців. Я спеціально не став сперечатись з тим хлопакою що тут так завзято "розбивав наші переконання ". Я чекав ігру з Вільяреалом. Ігру у відповідь. Щоб той хлопака заткнув свого рота під тиском демонстрації "картинки" про різницю в головах і в роботі як з м'ячем так і без м'яча. А кому не дійшло - сцуко, бігом читати думку Мірчі про те, що у сучасному футболі неможливо грати і досягати лише власними виконавцями. Треба працювати на ринку праці. Гарно працювати. Он я б купив Аллахьяра, щоб Донецьк отримав головняк і облизня.