Чекаю перемоги

Динамо, незалежно від суботньої гри з Шахтарем вже чемпіон. Я думаю, що так гадають всі. Навіть вболівальники наших запеклих друзів – шахтарів.

Чи радий я? Звичайно так, бо, слава богу, ми знову чемпіони. Чемпіон звучить гордо, привабливо, тепло та надійно.

Але якщо хтось запитає мене, чи задоволений я, то відповім чесно – ні.

Отже.

Динамо в сезоні 2018/2019 років після 21 туру набрало 50 балів та забило 39 голів.
В сезоні 2019/2020 років Динамо після 21 туру набрало 40 балів та забило 41 гол.
А в сезоні 2020/2021 років після 21 туру Динамо набрало 52 бала та забило 45 голів.

Так покращення є. Невелике, трохи трохи, але є. Особливо проти минулого сезону з Михайличенко, найкращим тренером Динамо, як запевняв нас тоді наш балакливий президент.

Тепер подивимось як же грав в останні три сезони в 21-ому турі Шахтар.
Шахтар в сезоні 2018/2019 років після 21 -го туру набрав 54 бала та забив 51 гол.
В сезоні 2019/2020 років гірники після тих 21 -го турів набрали 56 балів та забили 55 голів.
А в цьому сезоні (2020/2021) році після 21-го туру Шахтар набрав лише 45 балів та забив тільки 47 голів (але, до речі, більше, ніж ми).

Як бачите, Шахтар катастрофічно впав в цьому сезоні. Але це їх проблеми, це їх турбота, це їх журба. Мені від цього не холодно й не жарко. Хай Ахметов з Палкіним та К вирішують, що їм робити. Але все ж таки потрібно чесно признати, що Шахтар, наш нелюбимий заклятий товариш, своєю такою грою подарував нам чемпіонство. А ми не змогли обіграти, навіть, цей вбитий Шахтар, який в листопаді виграв у нас з розгромним паскудним рахунком 0:3.

Тому для своєї ж честі Динамо повинно завтра обіграти Шахтар. Хоч через пень колоду, хоч абияк, але обіграти. До того ж ця перемогу потрібна не так команді, як іміджу Луческу. Тому я думаю, що наш нинішній тренер завтра, 17.04. 2021 року, в 19:30 поставить на кін заради перемоги все і майже впевнений, що виграємо. Бо ми любимо навіть таке Динамо, любимо як кохану чи як «садок вишневий коло хати».

Так, Луческу зумів якось налагодити гру Динамо. Але захоплюватися натужною грою Динамо в цьому сезоні чомусь не з руки, бо в основному це була не гра, а мука. Перебігати перештовхати, перетоптати, передавити, перезаштовхати м’яча - це гасло, це формула успіху Динамо від Луческу. Не можу описати гру Динамо, бо її, як такої, немає. І це нам довели не тільки Барса та Юве, але навіть гравці посередньої іспанської команди (не будете ж Ви називати Вільярреал грандом).

Гра Динамо, яка восени здавалось налагоджується, нині, весною, є, нічим іншим як покращеною версією гри Динамо від Хацкевича. Подивіться на Шапаренко й порівняйте його осіннього та весняного. Небо та земля. Згадайте, хто памятає, лихі атаки відчайдухів, зірвиголів Лобановського й теперішній сонний наступ пташенят Луческу. Плам’я та лід.

Динамо Луческу на противагу Динамо Лобановського стало командою другого тайму. Ми стали командою, що обігрує суперників не за рахунок спланованої розумної гри, а за рахунок кращої фізичної підготовленості гравців. І, як висновок, з 45 голів цього ще не закінченого сезону після 21 -го туру 29 голів (65%) Динамо забило в другому таймі. Наше улюблене Динамо по тактиці не далеко пішло від колгоспних команд, які навчились боротись, але не навчились грати. Насолоджуватись таким Динамо я не хочу, та й не вмію. Бо таке Динамо не має майбутнього в Європі, на жаль….

Але якщо хтось бажає насолоджуватись хуторською грою, то знам’я їм в руки, бо хто їм лікар.

Знаю, що знову буду читати коменти, що я підпільний крот й маю лише одне бажання обливати брудом Динамо. Ваше право. Будь ласка. Але це не так. Я не вмію називати негативне позитивним. Просто не вмію.

Згадайте: "Я не навчився любити свою батьківщину з закритими очима, зі схиленою головою, з замкненими устами. Я знаходжу, що людина може бути корисна своїй країні тільки в тому випадку, якщо ясно бачить її; я думаю, що час сліпих закоханих пройшов, що тепер ми перш за все зобов'язані батьківщині істиною ... ". Це Петро Чаадаєв, якого уряд назвав божевільним, тоді як він був пророком, камертоном любові до батьківщини.

Скажу ще раз, я радий очікуванному чемпіонству Динамо. Але, я б бажав, щоб брати – президенти Динамо сказали «Дякуємо» Луческу й почали шукати тренера, який би дав грі нашої команди нового творчого імпульсу. З цими гравцями, інших у нас не буде. Ще одного такого переможного сезону Динамо не переживе і стане не нашим гордим Динамо, а командою, яку будуть зневажати не тільки в Європі, як на жаль є нині, але й у нас.

А завтра чекаю перемоги…

З повагою,
Скіф