Чемпіонат України, чи "карманний більярд"...

На хвилі задоволення від вчорашнього, дійсно "кайфового" вечора і дивлячись краєм ока трансляції сьогоднішні, дозволю собі невеличкий аналіз нашого чемпіонату з трохи незвичного ракурсу. "Інгулець" - с.Петрове, Кіровоградської області (населення 7224 жителя) "Минай" - с.Минай, закарпатської області (населення 3088 жителів) "Колос" - с.

Ковалівка, Київської області (населення 1600 жителів) "Рух" - м.Винники (21560 жителів) Сюди я б ще додав такі команди, як "Львів" та "Олімпік і зараз поясню чому. Хтось може сказати, що у цих команд є навіть не фанати, а просто вболівальники, які плачуть і не сплять ночами після поразок свого улюбленого клубу, або гуляють ночами, купаючись у фонтанах і пускаючи феєрверки після перемог.)) (Не беру до уваги "господарів" своїх "детищ"). Я навіть дуже сумніваюсь, що навіть члени родин і родичі цих сучасних "нуворишей" а також всі гравці цих команд вболівають і переживають за той клуб, за який грають.)) Дуже і дуже, грубо кажучи, "хрєново", що втративши "Чорноморець"(Одеса), "Металіст" (Харків), "Металург" (Запоріжжя), "Карпати" (Львів), "Закарпаття" (Ужгород), "Дніпро" (Дніпро) та багато інших команд, які мали своїх споконвічних і вірних вболівальників, для яких ці команди були в якійсь мірі навіть "святими" ми отримали сьогодні те, що маємо. Я вже не веду мову про свої рідні Черкаси з "Дніпром", чи Суми, Миколаїв , Херсон та інші міста, які просто сьогодні викинуті з футбольної карти країни. Прекрасно розумію, що так буде і надалі, що існування деяких команд буде залежати від урожаю, чи неврожаю кукурудзи, ячменю чи ще якогось зерна, або просто від того, з якого "бодуна" прокинеться завтра "хазяїн"... І, як на мене, то сьогодні чемпіонат України перетворився на "карманний більярд" в штанях навіть не олігархів, типу Суркіса чи Ахметова, а просто так званих "каліфів на час", про яких через декілька років ніхто і не згадає, як і про їхні команди. Розвійте мої песимістичнідумки, друзі.))