Одна з вічних дилем футболу – питання про гру на результат і красоту гри. Згідно класики найкрасивіше у футболі – результат на табло. Матч проти Нідерландів Україна розпочала яскраво. Атакою на атаку. Та й в принципі хоча і притиснулись до своїх воріт у другій половині першого тайму, але це не була гра виключно від оборони.
Гру від оборони можна було побачити вчора у виконанні шведів. Коли за весь матч команда здійснила біля 100 передач. Шведи намагались засушити гру і у них це майже вийшло. Іспанія же випустила Морено, який міг витягнути гру. Але Шведи при всій свої грі із 15-20% відсотками володіння м’яча все ж мала 2 100% шанси вирвати перемогу. Некрасиво зіграли. Можна критикувати. Але нічия і +1 в скарбничку. Україна ж намагалась грати яскраво, на контролі м’яча. Та ми програли центр поля. І так як не були готові до сушіння гри отримали дірки в усіх зонах. Нідерланди рвали нас як хотіли. Прагнення зіграти красиво – амбіційно. Однак це відірваність від реальних можливостей власної команди. Добре, що вдалось забити два шедеври. Погано, що тренерський штаб так і не захотів навіть після 2:2 спробувати засушити гру свіжими замінами. Тому маємо те, що маємо. Результат на табло.Як я вже написав, що Північна Македонія грає у 3 центральних захисника в лінію. Розстановка по суті така сама, як і у Нідерландів. Майстерність виконавців інша. Розстановка така ж. Принципи побудови гра абсолютно інші. Бо фуллбеки тут саме захисники за функціоналом на полі, а не крайні форварди. Це типова балканська команда. Головна задача – не дати грати супернику. В’язка боротьба, багато дрібних фолів, артистизм, брутальність по всьому полю, на кожній ділянці де затримується гра. Футбол перетворюється у возню без швидкостей. Головна ідея – вигризти м’яч, змусити помилитись, обрізатись і організувати швидкісну атаку чи просто підловити на помилці в штрафному. Цей стиль гри вкрай неприємний. Особливо для тих команд, які хочуть грати у футбол.
Як розв’язати таку задачу? Це до тренерського штабу. Зрозуміло, що це пошуки вільних зон, довгі переведення, несподівані вривання у вільні зони, які звільняють партнери. Це вміння терпіти, чекати і гнути свою лінію. Не обрізатись. Австрія таки витримала і дотиснула. Акцентувати увагу на Горані Пандеві чи Еліфі Елмасі – недоцільно. Тут вся команда суперник – злий дядька, який виходить боротись, нав’язуватись, ламати, не давати грати. Не варто очікувати яскравої і швидкісної гри. Але якщо зламати македонський командний хребет, то може бути результат, як у матчі проти Сербії. І хай так і буде.
Дякую за увагу!
Отже: 2 заміни: Степаненко та Шапаренко замість Сидорчука та Зубкова (Марлоса)...
І дуже хочеться, щоб у першій 15 хвилин, ми забили гол. Бо чим довше рахунок на табло залишатиметься 0:0, тим наших гравцям буде важко у психологічному плані.
Скоро вже буде зрозумілі стартові склади. Стане краще зрозумілою стратегія на матч.
Пам'ятаю вибиті зуби Шеви.
Помилка з Марлосом - виключно стосується гри проти домінуючих Нідерландів. Австрія і Македонія так домінувати не будуть. Тому хоча бразилець і провалив гру проти Нідерландів, але у маті проти тієї ж Македонії буде зовсім інший футбол. Домінувати будемо ми. І тому його поява можлива.
Якщо ми гратимо високо, враховуючи стиль гри Македонії, про який я написав у блоге, то саме Степаненко виглядає логічніше в центрі поля. Хоча і він, і Сидорчук - далеко не Н'Голо Конте чи Жоржиньо. Але маємо тих, кого маємо.
В общем надо побеждать, чтобы потом без очередных громких сенсаций и разочарований