То що ж це було? Мабуть, НЛО?! Перемога з рахунком 7:0 - це, звичайно ж, подія. Для команди, що перемогла, подія, певна річ, зі знаком плюс. Для команди, що програла, відповідно зі знаком мінус.
Причини того, що трапилося, нібито зрозумілі. І все ж сім голів ще треба забити. Навіть коли є перевага, навіть коли атаки удаються.
Граючи в чемпіонаті, для “Динамо” завжди є проблемою - відкрити рахунок. Суперник здебільшого захищається мало не усією командою. До того ж “Колос” у останній час був для “Динамо” досить незручним супротивником. І перший гол динамівцям - частенько так виходить! - важко дається.
У цьому ж матчі швидко були забиті не один, а три голи. Ну, таке буває. Команда пропускає гол, втрачає психологічну рівновагу і майже зразу пропускає один, а то і два м'ячі. І взагалі шість голів за перший тайм — ну, таке трапляється дуже не часто.
І все ж важливо — а як забивався перший гол. Де Пена перехопив мяч у колосівського захисника, що загавився. І тут виникла ситуація, коли гравців “Колоса” перед воротами було не так і мало, і в той же час вони не стояли на шляху мяча, ніби непроникна стіна. У таких випадках усе вирішують долі секунди. Де Пена, мабуть, добре пристрілявся до воріт саме з такої позиції, бо діяв рішуче і результативно.
І щодо помилки захисника... Ще один гол був теж забитий після помилки одного з оборонців “Колоса”. Отож і виникає думка — можливо це були не лише помилки, а і наслідок домашньої підготовки, коли можна було уважно придивитися, а як саме ведуть між собою перепасовку захисники “Колоса” і прорахувати, як і на чому їх можна було б упіймати.
Другий гол у ворота “Колоса” відбувся після того, як у штрафному майданчику Шкурин акуратно підіграв Шапаренку. Удар останнього був сильним і влучним. Удар був дуже упевненим. Бо, мабуть, подібні удари не раз відпрацьовувались на тренуваннях.
Третій гол, забитий Кендзьорою, забивався після кутового. Троє динамівців, що перебували у штрафному майданчику, рушили до воріт. І рухалися так, щоб кожен з них в результаті займав різну, але загрозливу, ударну позицію неподалік від воріт. Тобто оборона “Колоса” ніби розтягувалася і її увага, так би мовити, відволікалася. А результативний удар головою виконав Кендзьора, який перед подачею кутового був за межами штрафного майданчика. І який, стрімко полинувши до “больової точки” - лівого кута воротарського майданчика, саме там прицільно і разюче здійснив удар.
Гол Буяльського, забитий у матчі з “Колосом”, був схожий на м'яч, забитий ним же у поєдинку з “Десною”. Щоправда, у матчі з “Десною” гол був забитий з лівого флангу, а “Колосу” вже з флангу правого. Динамівець ефектним ударом перекинув м'яч над воротарем. А для такого удару потрібно уважно спостерігати за голкіпером і в той же час стрімко рухатися уперед, не втрачаючи м'яч. А це передбачає певний рівень майстерності гравця.
Віктор Циганков — гравець і швидкісний, і забивний. І він забивав голи різні на вигляд. Але таких голів, як після прострільних передач Миколенка, у виконанні Віктора ще, здається, бачити не доводилось. Циганков забивав їх з іншої “больової точки” біля воріт “Колоса” - з правого кута воротарського майданчика. Це добре, коли талановитий гравець розширює, так би мовити, свою виконавську палітру.
Та і штрафні удари динамівцями здійснювались з намаганням зробити це по-іншому, оригінальніше, ніж раніше.
Отож коли робити висновок, то можна було б сказати, що подібна гучна перемога “Динамо” є наслідком як більш упевненої і відпрацьованої командної гри, так і результатом наполегливої роботи динамівців над підвищенням індивідуальної майстерності. Сила “Динамо” - це швидкість... рух... маневр. А для цього потрібен простір. І треба відзначити, що простору для динамівських атак у цьому матчі вистачало. Бо у матчі з ”Десною” (у першому таймі) простору було не надто і багато.