Навіщо?

Навіщо цей експеримент з пробою дебютантів? Я, звичайно, розумію, що Ви, колеги, зараз скажете: випробовування молоді. Але доцільності цього випробування саме в цей час я не бачу.

Ми ж всі знаємо, що наступні три гри з фінами та боснійцями є визначальними для виходу на чемпіонат світу в Катар. Згодні?

Далі. Ви майже всі заявляєте, що Шевченко по – гусарські підло кинув збірну, а у прекрасного тренера та просто дуже хорошої людини Олександра Петракова обмаль часу, щоб поставити гру збірній. Ви ж мене майже ідіотом обізвали, коли я став порівнювати гру збірних від Шевченко та Петракова. Як можна, твердили Ви, це ж бо перші матчі команди Петракова і т. д. Та й сам Петраков говорив про брак часу.

Так оось тобі товариський матч. Бери, награвай основний склад, випробовуй тактику, доводь в голови гравців свої задумки. Став гру від Петракова. Бо попереду, рівно через місяць найбільш важливаі гра – матч з фінами на їх полі. Кров з носу, з фінами потрібна перемога.

Але ж ні. Тренер на прохання Шахтаря відпускає основних гравців, а щоб не ображалось Динамо Петраков до пари з ними від щирого серця відпускає ще й трьох киян (хоч Динамо, здається не просило). До того відправляє додому, на Апенніни, ще й Малиновського, в якого після операції було мало ігрового часу в Аталанті (всього141 хвилина). Тренере, якщо Ви вірите в гравця, ставте його всклад, давайте грати, щоб входив тонус. Товариські матчі якраз для цього граються. Але ні: їдь , Рома в своє Бергамо… Здається зірка Малиновського, одного з найбільш розумних наших гравців, гравця, що вміє будувати гру, покотилась за горизонт Петракова. Роман не гравець нинішнього тренера, до речі як мені здається і Буяльський.

Качараба, Корнієнко, Тимчик, Сікан, Булєца, Конопля – ось гравці Петракова. Гравці, що, крім Тимчика, не попадають в склад наших лідерів, тобто в склад команд, що вміють будувати гру. Та й Тимчик, який виглядає дуже суперактивним, не завжди попадає в склад Динамо, бо після його різких та ефектних проходів м’яч лише випадково попадає до партнерів. Менш ефектний Канджора дає йому велику фору.

Підсумовуючи сказане, ще раз повторюсь, що випробування молодих гравців вчора, на мою думку, було не до часу. Потрібно було награвати перед фінами основний склад. Тим більше , що ще до гри було ясно, що з фінами та боснійцями молодь грати не буде. І це ефектно було доказано вчора. Може лише Качараба та Корнієнко, на пару вже не з дебютантом Тимчиком, щось змогли доказати.

Сама гра вчора була ніякою. Окрім несподіванного голу в ворота чехів й десяти хвилин гри після нього, наша збірна лише показувала, як вона вміє захищатись. Наш захист дозволив чехам нанести 20 ударів по воротам (6 точних), ми ж вдарили по воротам чехів лише 6 раз (аж два точних). хG наших ударів - 0,38, а хG ударів чехів - 1,85. Чехи володіли мячем 55% ігрового часу, виконали 545 передач з точністю 83%. Ми ж змогли виконати лише 409 передач з колгоспною точністю в 79%. Лише 7 разів ввійшли в карний майданчик суперника, а чехи – 20 разів. Тридцять раз, боже мій тридцять раз, наша збірна втрачала м’яча на своїй половині поля. А другий тайм був наскільки провальним, що й згадувати його не хочеться.

Цей матч за якістю гри ми повинні були програвати. Таке почуття не полишало мене весь другий тайм. Швидше за все збірна повинна була пропускати два голи. Дві штанги чого вартують. І слава богу, що для рейтингу зіграли внічию, хоч випадково могли й виграти. " Не шукайте логіки в футболі".

Матч показав, що ніхто крім Зінченко та Ярмоленко не може зробити першу вирішальну передачу, після якої зав’язалась би гольова атака. Молоді чемпіони світу цього не вміють, не можуть і їх вже не навчити. Не було виходу з оборони в атаку, build upу не простежувався навіть в електронний мікроскоп, атаки були спорадичні та не підготовлені.

Здається команда Петракова вміє грати лише тоді, коли суперник володіє мячом більш 65%, коли ми надіємось на помилку його захисту при наших флангових проривах. А що робити з м’ячем наша, коли суперник рівний за класом і не лізе в атаку, та ще й не помиляється в захисті, гравці Петракова не знають та й Петракову не потрібно. Шевченко намагався вчити будувати позиційні атаки. Нині ж маю відчуття, що про них просто забули.

Тому я думаю, що тільки упороті шанувальники Петракова можуть знайти щось корисне у вчорашній грі. Можливо Петраков й дуже хороша людина. Можливо. Алехороша людина та хороший тренер - не взаємоповязані категорії.

Петраков звинувачує тренера чехів, що той виставив основний склад. Давайте розберемось чи це так? Згадаємо, хто вийшов в основі чехів на ту визначальну гру з нідерландцями на ЧЄ 2020 в 1/8 фіналу, яку чехи виграли 2:0.
В воротах –Вацлик, в полі – Цоуфал, Челустка, Калас, Кадержабек, Голеш, Соучек, Масопуст, Барак, Шевчик, Шик.
А вчора в основі вийшли грати: в воротах - Станек, а в полі - Цоуфал, Голеш, Джемелка, Гавел, Садилек, Соучек, Пешек, Краль, Жмрхал, Тецл.

Тобто лише три гравці грали в першому таймі проти нас з тих, які вийшли в старті і змогли обіграти збірну Нідердандів на першості Європи, якій, між іншим, ми поступились. Як до речі і у нас три гравці основи грало вчора з них, що вийшли в старті на героїчний матч зі шведами (Зінченко, Ярмоленко і Кривцов).

І останнє. Про зміну тренерів.

Телеграм – канал Динамо Київ inside 6-го серпня виклав цікаву інформацію, що призвідником не продовження контракту з Шевченко був голова ОП А.Єрмак. Він, як давній товариш Реброва, ще рік тому забагав бачити його на посту тренера збірної і взявся вирішити питання з арабами. Павелко, як досвідчений інтриган, вирішив підіграти йому. Але Єрмак питання з арабами по Реброву не зміг вирішити і сталось те, що сталось. А всі шишки полетіли в Шевченко як зрадника, як інтригана, як негідника та ворога народу. Ми старались, бо добивати акел ми вміємо. Ще й як вміємо. Тому мені здається, що прес-конференція колишніх тренерів збірної була ні чим іншим, як спробую очистити своє імя. Підводних каменів я не бачу. Хоч, звичайно, можу й помилятись.

З повагою,
Скіф.