Слабкі аргументи Петракова

У нас більше немає такого креативного хава… Всі ж одразу згадали Петракову Маліновського. Тема відсутності якісної лавки запасних існує давно. Безумовно варто зазначити, що тренер робить власний вибір. Тренер завжди робить власний вибір. І відповідає за нього. Але коли йде мова про те, що немає альтернативи на ту чи іншу позицію – є досить суперечливою темою.

Тим більше у розрізі Збірної. Травма Зінченка зіграла вкрай негативно на центр поля. Дійсно із наявних гравців можна було використовувати лише Сидорчука, Шапаренка і Степаненка. Та тема резерву повинна бути розкрита більш детально. У нас є гравці на цю позицію. І це досвідчені гравці, у яких достатньо матчів за Збірну, так і менш досвідчені, але із хорошим досвідом виступів на високому рівні.

                                                       Євген Макаренко

Євгену 30 років. Він цього літа перейшов в угорський Фехервар, де є стабільним гравцем старту. У Макаренка 15 матчів за Збірну України. Він завжди був у обоймі. Всі знають, що у нього профіль і лівого захисника, і опорника, але профіль насправді – центральний атакуючий півзахисник з відбором, першим пасом, вмінням цементувати свою зону. На нещодавньому Євро він зіграв у 2 матчах. В тому числі і проти Шведів. Був він і у вересневій заявці, зіграв із Чехами. Не думаю, що сварився чи виставляв якісь вимоги. Але у заявку на жовтневі матчі не потрапив. Це ж хіба не критична позиція правда? Як виявилась, що дуже критична. Свої 20 хвилин він міг зіграти і підмінити Шапу. Підмінити гідно. Особливо у матчі проти фінів. Вибір тренера, який знав про ситуацію в центральній зоні і викликав Піхальонка, який виявився не готовим для такого рівня.

                                                                Роман Безус

Він так само був заявлений на Євро і навіть зіграв там. Також проти шведів. І достатньо вдало. Роману теж вже 31. Він грає в добротній команді в Бельгії. В команді, яка грала у відборі до ЛЧ минулого і цього сезонів. Безус там гравець старту. Грає в єврокубках. Забиває, віддає. Цілком може закрити позицію Шапаренка, бо вміє боротись, вигризати, вміє розпочинати, розвивати атаки, має чудовий пас, дриблінг. Якщо дійсно дефіцитна позиція, то гравця із таким досвідом, 24 матчами і 5 голами за Збірну, ігнорувати не варто.

                                                         Олександр Андрієвський

Гравець основної обойми Динамо, чемпіона України, який має стабільну ігрову практику. Використовується саме на позиції Шапаренка, конкурентом якого він по суті є. Зіграв навіть проти Баварії весь матч у ЛЧ. В чемпіонаті у вересні місяці зіграв у всіх 3-х матчах із 3-х, зіграв всі ігри зі старту. 2 матчі по 90 хвилин, один 68. Можна чітко сказати, що якщо Луческу використовує так активно гравця, то значить він відповідає його вимогам. Але Збірна його ігнорує.

                                                         Алан Патрік

Я противник натуралізації. Але якщо вже є натуралізовані, а позиція така критична, то є ж готовий гравець, який знаходиться у своїй найкращій формі. Він регулярно визнається кращим гравцем матчу. Вже 3-й сезон по суті лідер атак, головний мозок. І грає на позиції Шапаренка. Може точно закрити цю позицію. І відповідає всім нормам для натуралізації. Якщо тренерський штаб нічого не зробив для того, щоб закрити проблемну позицію – вибір тренерського штабу.

Вся історія відсутності кадрів на позицію Шапаренка розбивається. Безумовно наразі Микола – один із найкращих гравців України. Він продовжує прогресувати. Але розповідати, що йому немає альтернативи на 15-20-ть хвилин – вкрай суб’єктивно. Так, є травма Зіни, є конфлікт із Маліною. Та вони не єдині гравці, які могли б допомогти Збірній у матчах із Боснією і Фінляндією. Точно б покращили конкуренцію в центрі поля. Та я от особисто турбуюсь тим питанням, що у цього тренерського штабу взагалі немає альтернативи більшості гравців. І тому викликаються гравці без практики, як Зубков і Сікан, не використовується Караваєв, який в Динамо підсилює гру саме в атаці, коли виходить на свої 15-20 хвилин в кінцівці матчів замість Циганкова. А потім іде жалоба, що немає ким грати. Так, ми не Франція і не Іспанія, але у нас є гравці із досвідом, які вміють грати на результат. Тому таке пояснення результатів – абсолютно не переконує. Слабкі аргументи. Тим більше, що Боснія теж грала без Міралема Пьяніча і Раде Круніча.

Дякую за увагу!