Динамо на максимумі

Я не маю за що критикувати гру вчорашнього Динамо, так як і роботу Луческу в минулій грі. Але все ж у голові крутиться сентенція, що привчений повзати літати не може. І не зможе.

Бо ми, а разом з нами і динамівці, вже звикли з тим що команди Луческу виходять грати проти більш сильних суперників боягузливо на зігнутих колінах, лиш би відбитись, а там, можливо, щось і залетить.

Жовтневі гри з Баварією та особливо з тою ж Барсою є яскравими підтвердження цієї тенденції. Тоді, як пам’ятаєте, Барселоні ми завдали лише три удари, з яких жоден не дійшов до воротаря, бо всі вони були накриті Піке.

І ось вчора ніякий Піке вже не міг перешкоджати динамівцям бити по воротам і вони били, били, одинадцять раз били, тричі попали. Мені здається, що за рахунок ударів Забарного та Вербіча в кінці гри і хG в Динамо буде більшим, ніж у Барси… Але, але знову 0:1.

Так, вчора Динамо грало як справжнє ДИНАМО, а не як динамо (з маленької букви), до якого ми звикли в матчах Ліги Чемпіонів, тобто перелякано. За вчорашню гру про Динамо навіть можна писати оди. Але знову програли, знову не забили, знову пішли з поля переможеними. Логіка футболу ще раз підтвердила думку, що в футболі немає логіки.

Друзі, звичка лякливо грати не проходить ні від вказівок тренера, ні від намагання грати сміливо. Боязливість помилитись сидить в скіллах, в навичках, у вмінні і в головах наших любимців. Згадайте, як завдавав удару по воротам той же Фаті і як кіксував наш Шапаренко, якого двічі виводили вбивчу позицію партнери. Небо і земля. Рівень нашого колгоспного чемпіонату не привчив динамівців грати під давлінням суперника і не навчив їх приймати рішення в долі секунди.

Повторюсь, вчора Динамо видало свою найкращу гру в ЛЧ за часів Луческу. Найкращу, не кривлю душею. Але все одно програли. І програли не тому, що не повірили в можливу перемогу, не тому що знову злякались, а тому, що у навіть такій Барселоні гравці більш індивідуально сильніші і вміють вирішувати долю поєдинку за рахунок одного маневру, одного дотику в обмеженому долею секунди часі. Пропущений гол як раз і є підтвердженням цієї тези. Бо, на мою думку, це не провина Шапаренко, що не прийняв мяч від Кенджори, після чого Дембеле розігнав атаку, і навіть, не в Сидорчуку, що повинен був накривати француза, а тому, що Караваєв не зумів прочитати цю сторінку гри й не пішов грати з Мінгесу. В 10 випадках з 10 –ти простріл, що виконав каталонець, в нашому чемпіонаті ні до чого не приводять, бо там було лише три гравця Барселони, яких накривали шість наших захистників. Але у вчорашній грі цей простріл виявився смертельним, так як Фаті не став підробляти свою праву ногу під м’яч, а за рахунок навичок, за рахунок вміння і швидкості мислення розстріляв Бущана.

До речі після відміненого пенальті, ячомусь був впевнений, що Динамо не програє. Може тому що як співав Висоцький: "Расстреливать два раза уставы не велят". Дітлахівщина, но чомусь все ж здавалось.

Вчорашня гри знову і знову продемострувала, що в Динамо обмежена кількість креативних технічних гравців: Циганков, Шапаренко та, з деяким наближенням, Буяльський. Всі інші гравці - хороші, добрі бійці, гармашІ, але вони лише таскають снаряди, а не стріляють. І суперники це знають добре. Вчора, наприклад, Барселона закрила геть – чисто Буяльского та обмежила здатність Шапаренко вести гру. І вони розчинились на полі, як сіль в воді. Гармаш – красава нашого чемпіонату, вчора очікувано провалився, доказав, як теорему Піфагора, що він лише Гармаш, «виконувач обов’язки форварда», а не месія. Циганков же провів вчора відмінний матч, але що з того, коли партнери не можуть підтримати і розвинути задумки Віктора.

І коли основа вже десь з початку другого тайму фізично підсіла, бо в матчах нашого чемпіонату вони лише двічі на сезон, грають з такою інтенсивністю, проведені Луческу заміни підсилили не Динамо, а навпаки, Барселону. Як би невидимо вчора не грав Буяльський, то Лєдньов, що вийшов на заміну, зовсім не грав. Так, бігав, старався і, навіть, не зміг прийняти м’яча в карному майданчику після відмінної комбінації.

Кинулось в очі також (і мабуть не одному мені), що Динамо знову програло битву за повітря в своєму карному майданчику. Майже після кожного навісу був зашквар. І добре, що вперше без помилок на виходах зіграв Бущан, а то б.... А був би там Піке…

Мені здається що це Динамо, Динамо від Луческу досягнуло своєї межі. Румунський тренер вижав з гравців максимум. Краще вони вже не зіграють. А розвиватись далі можуть лише Циганков та Шапаренко. І все… Але в нинішньому Динамо і, навіть, не в УПЛ. На жаль для нас з Вами, друзі.І це вже не вина Луческу, а нинішнього менеджменту клуба, про який нині говорити не хочеться.

А вчора Динамо грало на максимумі, грало чесно, не соромлячи футбол. І за це можна подякувати хлопців.

Але все ж одно програли...

P.S.
А молодіжне Динамо вчора знову розібралось з молодіжною Барселоною. Діалло, Волошин та іже з ними творять чудеса. Але на жаль, на жаль, я не вірю в те, що той же Волошин, Діалло, той же Попов будуть підтягуватись до основи як це робив Ребров та й Хацкевич. Діалло на моє переконаня вже сильніший за де Пенну чи Вербича.

Та повторюсь, не вірю в те, що 76-літній тренер буде працювати на перспективу. Йому потрібен результат зараз. Тому ніхто з молодих (окрім Забарного, та й то випадково, тому що зламались Бурда й Попов) не заграв у Луческу.

З повагою,
Скіф.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости