Будинок футболу. В кабінеті Андрія Павелко чомусь темно, хоча надворі білий день. Сам Павелко очманілим поглядом дивиться в куток і третячим голосом каже:
-Сідайте, Вікторе Максимовичу.
З кутка виходить мерехтлива фігура.
-Сяду, синку, сяду. Хоча за інших обставин, я б з тобою на одному гектарі срати не сів.
Як же так, Андрію? Ми з нічого це все будували. І будинок, і украінський футбол. Григорій Суркіс мотався по всій краіні. Переконував, обіцяв, допомагав, але не дав розвалитись ні одному клубу. Скільки футбольних клубів розвалилось за твою каденцію?-Нє царскає ето дєло, тобто, вибачте, не наша в тім вина. Війна, коронавірус...
-Ага, бачу, зажрався. За що тобі Суркіс-старший в диню зарядив, а молодший руки не подає? Чому тренери бояться правду казати? Чому навіть ВАР в Украіні не допомагає футбольній справедливості? Чому ти залишив на посаді неймовірно токсичного та обпльованого Лучі, який продовжує на свій розсуд карати команди, які вам не подобаються?
Мовчи, цуцик. Так, мені болить, але це все ваші земні справи. А я прийшов розповісти тобі про потойбічне. І не трясись, рано ще. Нам, бувшим футболістам робили екскурсію. В пекло. Так просто, для загального розвитку.
-І що?
-Та нічого особливого. Деякі нюанси. Ти ж по-любому туди потрапиш. От і хочу тебе попередити. Вельзевул дуже любить футбол. Це не дивно. А от тебе дуже не любить. Треба тобі сказати, що за тисячі і тисячі років сатана нахапався від подонків роду людського самих поганих звичок. Він пиячить, вживає наркотики. Влаштував в пеклі щось на зразок зони посиленого режиму. А портрет твій, разом з портретом Жиріновського, в нього на столі.
Павелко пополотнів.
-Це як?.. Це чому?..
-Розумієш, чортиць зараз в пеклі майже нема, всі на оперативних завданнях. Всі ці скабєєви, захарови, циганови, поклонські... А пьяний дідько є пьяний дідько. От і ходить Гітлер з ананасом в дупі, а Сталін зі шваброю там же. Фантазія в Люцифера вигадлива, всього розповідати не буду, але на твоєму місці я б остерігся трохи. Тобі все одно туди, рано чи пізно. Він таким, як ти, значки спеціальні роздає, з півнем. Ось подивись, нам як сувеніри дали, на пам'ять.
Що це в тебе весь час дзеленкоче?
Павелко схоплюється і хапає трубку стаціонарного телефону. Там вже йдуть гудки. Очманіло розглядається по кабінету. Білий день, шикарна обстановка, ніяких привидів. Проводить рукою по чолі.
-Це ж треба, заснув серед білого дня. Перепрацювався явно,ця підготовка до виборів чисто замучила. Але ж тепер твердо відомо, що переоберуть.
Насниться ж таке! Банніков покійний, пекло, Вельзевул... Жах жахливий! Слава Богу, так не буває.
А це що таке?!!
На столі лежав дивний значок. З півнем.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
