Те що добре для національних збірних, також добре для клубів?

«В разведке нет отбросов, в разведке есть кадры» Вальтер Николай, начальник германской военной разведки периода Первой мировой войны.

У попередній публікації (Тренуються лише ті, хто не вміє грати в футбол? https://tinyurl.com/ycynz4kb) розглядалась статистика, точніше її відсутність, національної юнацької збірної команди України яка складається з футболістів 2006 року народження.

Восени їм брати участь у кваліфікаційному раунді чемпіонату Європи УЄФА U-17 2022/23. Порівнювалась кількість проведених заходів (навчально-тренувальних зборів — НТЗ, та міжнародних товариських матчів — МТМ) європейських збірних команд з першої 30-ки світового рейтингу ФІФА для збірних команд "А", датованого 23.12.2021.

Відсутність підготовчої роботи за менш ніж за рік до старту в чемпіонаті Європи, у випадку команди 2006 року народження, або, наприклад, мінімалізм команди 2005 року народження (один НТЗ та чотири МТМ в рамках міжнародного турніру за межами офіційних змагань під егідою УЄФА) мають свої непрямі наслідки не лише безпосередньо для збірних команд, але і для професіональних футбольних клубів. Тим часом команда 2005 року посіла лише третє місце в елітному раунді чемпіонату Європи УЄФА U-17 2021/22.

Не є секретом чи відкриттям, той факт, що інститут національних збірних команд займається в тому числі селекцією футболістів (в його випадку це пошук кандидатів до відповідних збірних команд), але особливо це стосується юнацьких збірних, адже вся піраміда інституту збірних починається з команд U-15/16, або інакше кажучи наймолодша збірна знаходиться в її основі. Природньо, що ведучі професіональні футбольні клуби уважно слідкують за складом юнацьких збірних і час від часу ініціюють трансфери футболістів які впали в очі тренерам збірних команд. Нема сумнівів, що апріорі ці тренери зацікавлені в якісній селекційній роботі зі свого боку, що слугує своєрідною гарантією якості в цьому випадку.

Пропоную хоча б поверхнево подивитися на статистику переходів футболістів національних юнацьких збірних команд України до інших клубів, щоб переконатися в наявності такого процесу. До уваги приймався період починаючи з моменту коли гравці потрапляли до збірних команд і формально він закінчується моментом завершення їх виступу в національних юнацьких змаганнях (у Дитячо-юнацькій футбольній ліги України), адже іноді футболісти могли почати виступ в рамках змагань професійної футбольної ліги у віці до 17 років. Таким чином розглядаються вікові групи від U-14 до U-17.

До вашої уваги статистика по збірним командам складаних з гравців 1992, 1996 та 1998 років народження. Джерело інформації: https://start.uaf.ua/players.

1992

1. Іванко Віталій Миколайович, 09.04.1992 УФК-Металл Харків — Металург Донецьк
2. Бацула Андрій Сергійович, 06.02.1992 МФК Кремінь Кременчук — Ворскла Полтава
3. Жичиков Максим Сергійович, 07.11.1992 УФК-Металл (Харків) — Шахтар (Донецьк)
4. Чорноморець Олександр Сергійович, 05.04.1993 ВІК-Волинь В.-Волинський — Динамо Київ

1996

1. Вачіберадзе Бека Зазайович, 05.03.1996 Чорноморець Одеса — Шахтар (Донецьк)
2. Лучкевич Валерій Ігорович, 11.01.1996 Металург Запоріжжя — ФК Дніпро (Дніпро)

1998

1. Герасименко Ярослав Олександрович, 04.10.1998 Металіст (Харків) — Динамо Київ
2. Алібеков Ахмед Арсланалійович, 29.05.1998 Металург (Запоріжжя) — Динамо Київ
3. Калюжний Іван Володимирович, 21.01.1998 Металіст (Харків) — Динамо Київ
4. Алєксєєв Владислав Вячеславович, 29.04.1998 Металіст (Харків) — Динамо Київ
5. Гудзь Станіслав Віталійович, 26.01.1998 Металіст (Харків) — ФК Дніпро (Дніпро)
6. Дубінчак Владислав Юрійович, 01.07.1998 ВІК-Волинь (В.-Волинський) — Динамо Київ
7. Русин Назарій Орестович, 25.10.1998 ФК Львів (Львів) — Динамо Київ
8. Єдинак Назар Ігорович, 03.04.1998 ВІК-Волинь (В.-Волинський) — Динамо Київ
9. Кошелєв Руслан Андрійович 19.05.1998 ФК Дніпро (Дніпро) — Динамо Київ
10. Лєднєв Богдан Сергійович, 07.04.1998 ДЮСШ Атлет Київ — Динамо Київ
11. Єсип Максим Богданович, 16.09.1998 Металіст Харків — Динамо Київ
12. Симчо Віктор Вікторович, 11.05.1998 СДЮСШОР Ужгород (Ужгород) — Динамо Київ
13. Бондар Дмитро Олександрович, 20.12.1998 ВІК-Волинь (В.-Волинський) — ФК Дніпро (Дніпро)

На мою думку не слід робити дуже глибокі висновки щодо ефективності дій клубів, які вирішили зробити трансфери футболістів у віці 15, 16 або 17 років. Адже є сенс нагадати деякі цікаві факти та світову статистику з приводу переходу від юнацького/молодіжного спорту/футболу до спорту вищих досягнень, тобто до професіоналів.

Цитата №1: «...Спорт высших достижений — это важно, конечно. Но, например, если мы возьмём отсев в баскетболе в Советском Союзе, то там всё было просчитано. У нас было почти 2 750 000 занимающихся баскетболом, а продукт, переходящий в дублирующие составы команд мастеров, составлял не больше 15 человек в год — это доли процента. В США этот показатель составляет 1%. И это если брать базу детей, занимающихся баскетболом и играющих потом в баскетбол на уровне первого дивизиона NCAA — NBA я вообще не беру. В лёгкой атлетике во всём мире этот показатель вряд ли составляет 1%».

Це слова Володимира Гомельського, відомого на пострадянському просторі спортивного журналіста, в минулому баскетболіста та тренера і сина видатного баскетбольного тренера Олександра Гомельського. Джерело: Гомельский: спорт всегда был внутри политики // Championat.com, 29 июля 2016. URL : https://tinyurl.com/y7qkrpyp.

Цитата №2: «Тільки в академіях Прем’єр-ліги навчається близько 3 500 хлопчиків. Наймолодшим серед них дев’ять років, хоча «передакадемічна» підготовка може розпочатися й раніше. У відповідності до Правил Розвитку Прем’єр-ліги кожному клубу дозволяється зареєструвати 250 юнаків у власній академії. Але з тих, хто вступає до академії у віці дев’яти років менше 0,5% коли-небудь зароблятимуть на життя футболом.»

Переклад з англійської, джерело: Youth football: What happens to those who don’t ‘make it? By Martha Kelner, sport correspondent //news.sky.com, Wednesday 24 February 2021. URL : https://tinyurl.com/asx7wx7t.

Сьогодні ми добре знайомо хто з вищевказаних футболістів вийшов на високій професійний рівень. Їх дуже, дуже не багато, що відповідає загальносвітовій тенденції.

Разом із цим, якщо національна футбольна асоціація мінімізує інститут національних збірних команд, зокрема в частині юнацьких збірних, а насправді фактично призводить до того, що команди працюють в режимі лише офіційних змагань, страждають в тому числі і клуби. Адже вони природньо мають змогу скористатися додатковою опцією в своїй селекційній роботі, але така можливість просто відсутня. І це спричиняє втрати як на рівні збірних команд, так і на рівні клубів. Тим часом практично усі в Європі як мінімум роблять так, щоб юнацькі збірні грали товариські матчі напередодні офіційних турнірів, а клуби мали відповідні можливості бачити своїх потенційних гравців на міжнародному рівні й робити релевантні висновки.

Наприкінці, на мій погляд, доречно додати цитату з сфери військової розвідки, роботу якої в деякій мірі, можна порівняти із селекцією в спорті: «В разведке нет отбросов, в разведке есть кадры», — мрачно шутил полковник Вальтер Николай (начальник германской военной разведки периода Первой мировой войны. Александр Иванович Доронин. Бизнес-разведка. — 2-е изд., перераб. и доп. — M.,2003. — 384 с.. 2003.

Безумовно все це лише маленькі факти в великому світі сучасного футболу, які мають свій вплив на розвиток окремих його інститутів. Чи приймати їх до уваги, мабуть, залежить від багатьох факторів і кожна окрема національна футбольна асоціація робить свій вибір у сфері яку ми зараз розглядаємо в залежності від багатьох чинників. Але, все ж таки, слід пам’ятати старе прислів’я «В футболе дрібниць не існує».

P.S. До речі, слова начальника німецької військової розвідки інтерпретуються в більш жорсткому вигляді в книзі відомого радянського письменника Валентина Пікуля Честь имею: «…в таком «грязном» деле, как шпионаж, отбросов нет – есть только кадры.», але, на мою думку, це не змінює загальний контекст і не ставить під сумнів наведене вище порівняння. Дрібниці існують, їх слід брати до уваги для досягнення результатів.

P.P.S. Дякую за ідею проаналізувати цю тему Семену Альтману (голова Комітету національних збірних команд ФФУ в 2009–2011 гг.), а також за допомогу тренерам збірних команд 1992, 1996 років народження Таляту Шейхаметову й збірної 1998 року народження Володимиру Циткіну.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости