+++
Если "в душе пустота"(с), то никакими победами ее никому никогда не заполнить.. Но вот когда пустота, извините, у вас в голове.., а на вас почему-то повесили бремя принятия решений такого рода и порядка, какие вы принимать попросту не способны, - такую брешь уж точно никакими походами в церковь, никакими ритуалами и церемониями не восполнить никак.
И в этом, к сожалению, и есть до сих пор наша самая главная национальная проблема.., если мы с вами сейчас все же нашли повод, пусть хоть немного, но поговорить исключительно о футболе.Хотя то, что случилось в Кардиффе, - это ведь гораздо больше, чем просто про футбол.. Да и вообще, - любая национальная футбольная сборная это о самом футболе только лишь в самую последнюю очередь.., - причем, - всегда(!), не говоря уже про наши нынешние времена..
Но, самое нелепое, - играть-то за сборную у нас уже даже есть кому(!).., как есть, и даже больше, чем когда-либо ранее, - для кого играть, и ради чего.. Более того, - весь цивилизованный мир в этот раз болел за нас с вами так, как никто никогда ни за кого раньше вообще не болел. Но, тем не менее, - как снова оказалось, - самые простые и, как обычно, исключительно футбольные решения принимать у нас с вами там по-прежнему просто совершенно некому..
Пустота.. на тренерской скамейке.. Все та же самая, звенящая эхом беспросветной своей глубины, - бездонная пустота.. Правда, в этот раз, слава Павелке(с), - хотя бы уже без идиотской улыбки под занавес на пустоголовом лице нашего главного национального футбольного талисмана.. Без банальной слащавой чепухи и дешевого лицемерия, хотя я послематчевыми драмами в данном случае вообще не проникался..
В этот раз пустота без лишних прикрас, - та, что досталась нам на развале эпох.. Эпохальная пустота.., - просто как естественное отражение нашей недоразрушенной еще окончательно пост-совдеповской реальности, от которой все никак почему-то так и не находилось в мирное время осязаемо веских причин чтобы отказаться, откреститься уже раз и навсегда, и как-то все же несколько иначе, чем отплевываясь собственными легкими, причем целыми поколениями, за нашу вечную клиническую боязнь уже потерять эту пусть эфемерную, но зато самую последнюю, маразматическую надежду на то, что еще как-то там трепыхается, и поэтому до самого последнего вселяет в себя нашу вечную добрую веру в то, что вдруг таки еще оставит за собой последний яркий штрих на кресте нашей очередной классической монументальной неудачи..
А все потому что там по-прежнему некому даже, извините, но и обессиленного игрока на скамейку вовремя посадить чтобы хотя бы ну хоть такую пустоту заполнить.. Пять замен уже гению тренерской мысли дано, - нет(!), маловато будет.. Вот если бы можно было и туда, и обратно, - то он бы, наверняка, рискнул, и никто бы на него потом не обиделся.. А так, - лучше уж снова "перевернем страницу"(с), - впереди ведь еще целая жизнь! Да и страниц у него таких еще не было.. А, тем более, если мы с вами вообще "никого не боимся"(с). Да и зачем нам кого-то бояться? Боятся ведь только те, кто категорически не хочет проигрывать. Никакой ценой, - даже если никто не поймет, не простит и не поддержит.. Мы же не боимся, - тем более у нас ведь уже через три дня новая игра! "Это же спорт"(с), ребята.., - тут проигравших не убивают.. Это именно та безопасная альтернатива тому, что человечество думало, что уже оставило для уроков истории..
А уже через три дня мы станем еще сильнее! Обыграем уже свежими ногами и, надеемся, что уже и посветлевшей головой, сначала Ирландию, потом Армению.. Все ведь только начинается.., - если мы сейчас вдруг про чьи-то профессиональные карьеры.. И только у нас с вами все пока лишь почему-то по-прежнему продолжается, - но это уже только наши мелкие частности.. И пусть это будет нашим с вами самым большим личным горем.. Главное, - не проиграть в самом главном общем.. Потому что, все-таки не кадры решают все, а отделы кадров, принимающие решения, в частности и по кадрам тоже.., если таковые конечно есть.. Это, если не скромничать, а просто называть вещи своими именами.., как бы обидно не было даже нашим самым ценным кадрам.. Иначе, - пустота, панове.. Полнейшая, беспросветная, ..дешевая, если она вообще ничему нас никогда совсем так и не учит, пустота..
Но не будем сейчас больше о грустном.. За нашу главную победу, которая обязательно у нас еще впереди! Слава Украине!!!
+++
----------------------------------------------------------------------------------
Про пустоту, постсовдепівську реальність, та про "відхреститися" ... Як на мене, Збірна в цьому питанні є найменшим виявом того, про що Ви кажете. Далі я поясню про що я.
А поки невелика ремарка по збірній, по тих кому ( як виявляється !!!) Є ГРАТИ. Дуже би хотілося , щоб наші клуби не наступали на граблі Суркісів ( я про історію із запізнілим продажем Ярмоленка ), а відпускали гравців , до яких є інтерес в Європі... Довбик, Мудрик, Циганков ... Це дозволить реально не втратити хоча би збірну ... Бо все решту в нашому футболі вже розбите, знищене , по суті зберігати нема чого ( частково про це піде мова, але в контексті рядків, які я виділив з Вашого тексту)... Хоча, якщо чесно, мені особисто на той футбол зараз взагалі начхати, як і долю збірної ( зараз мене замінусують, каккахами закидають - ну і нехай). Ба більше,- сюди, на сайт зайшов вперше за останні пів року, і приємно здивувався появі такого тексту, тому не можу пройти повз Ваш блог і не висказатися про річ, яка викликає в мене дику екзотермічну реакцію в районі, анатомічно всім відомого, місця...
А саме про новий сезон УПЛ. Знову ж таки, детально всі новини про це читати часу не було, але сама така ідея в мене викликає щонайменше здивування.
https://dynamo.kiev.ua/news/391452-kakim-budet-futbolnyij-sezon-202223-dlya-ukrainyi
А ось даний матеріал став просто вишенькою на тортику... В самому ЗЛОМУ сенсі.
Ну по-перше, про фінанси та саму УПЛ, як продукт, який має давати прибуток. А кому зараз він цікавий буде ? Невже ідеологи цієї ідеї не усвідомлюють, що вони зараз не зберуть навіть і половини довоєнної аудиторії? Невже не ясно що масовий споживач, зараз не готовий за нього платити, бо у нього, споживача, зараз стоїть задача просто вижити .... От просто цікаво, знищений та охоплений епідемією Маріуполь, на половину зруйнований Харків, прифронтові Запоріжжя, Миколаїв .... Реально вболіватимуть... ? Переселенцям, маю таку думку, теж не до футболу буде.
То ж чи не логічніше, замість того, щоб вбухувати купу грошей в, завідомо мертвий, продукт, подумати над створенням програми абсолютно нової післявоєнної національної систему футболу, з новим професійним статутом, бізнес-моделлю, школами і таке інше... Але ж ні : куди краще, прикриваючись патріотичними лозунгами тягти старе, постсовкове, неконкурентне все далі вперед в майбутнє...
Про безпеку взагалі не хочеться говорити. Невже ще досі є ті, хто не бачили бомбардувань житлових кварталів, шкіл, ЛІКАРЕНЬ ??? Не вже потрібно пояснювати, що русо-фашистська ракета дістане стадіон під час матчу, навіть у Львові ? І якось всі МАСОВО забули, як колись Динамо не хотіло їхати в Маріуполь, вимагаючи гарантій безпеки для себе! Ніхто ж не забув, правда? А зараз що, є якісь гарантії ??? Серйозно ??? Давайте грати ???
І взагалі таке враження, шо багато хто вже розслабився... От навіть автор приведеного мною матеріалу, про майбутню УПЛ 22/23, таке враження наче чхати хотів на перестороги Генштабу ЗСУ. Чи наслухався Арестовича, по версії якого, у рашистів закінчувалися ракети мінімум разів зо 20 .... І сміх і гріх... (((
Тому, шановний автор, оце бродіння воно ще досі йде, ми ще досі це все випльовуємо зі своїх легень... Я написав це все саме тут, бо розумію, що Ваш блог, одне з небагатьох місць на сайті, де різного роду думки можуть бути сприйняті цілком адекватно, незалежно від клубних чи інших вподобань... Плюс, до всього, саме Ваші рядки, які я виніс на початок коментаря, спонукали мене висловитися на цю тему, яка ілюструє також "отражение нашей недоразрушенной еще окончательно пост-совдеповской реальности"...
Всім мирного неба над головою.
Слава Україні !!!
Більшості не зайшло.
А мені зайшло.
Цікаво і розумно.
Хоча, з дечим можна посперечатись.
Як і висловлювати свою думку в блогах.
Критика і хамство - різні речі.
А от Ви цього разу нікого не обхамили. Я здивований.
І зразу прошу Вас - Не починайте. Ми в гостях.
Наваяйте щось своє - там відв'яжіться. І я підтягнусь.
учетная запись этого пользователя была удалена
Йорк був містом у римські часи, його кельтська назва записана в римських джерелах як Eboracum.
учетная запись этого пользователя была удалена