Гучно диктор крикнув в самі вуха,
Ми у Львові виграєм у "Руха",
Циганков жене м’яча по краю,
Гáрмаш та Бєсєдін нападáють.
Приспів:
Всюди гарно виграють кияни,
Не страшні їм форварди-дніпря́ни,
Сироту з Поповим, та з Бурдою новим
Ждуть трофеї, ждуть.
Як Буяльський в нападі зіграє,
Так суперник з Києва втікає,
Сидорчук іде на "полювання",
Щоб ми вигравали всi змагання.
Ось "Дніпро" дійшов до пьедесталу,
А "Зоря"(та то таке) – відстала
І “Минай” в турнірі загубився,
Десь біля краєчку опинився.
Добре Шепелєв і Шапаренко грають,
В Кубок вони золото вкладають,
Ще прийдуть часи, коли й мундіалі
Їх побачать, що б там не казали.
Їх побачать, що б там не казали."
Зачем снизили планку?)))
"Ще прийдуть часи, що б не казали.
Світ побачить нас на п'єдесталі."
Друзья, я - не идиот, я - оптимист, если шо... Психологиня по радіо казала, що зараз тільки так...)))
:-)
Что человек, собственно, такого сказал? Высказал свое впечатление. Не более.
Просто, якщо людина порівняно молода, вона може не знати, що текст цей - невелика переробка легендарноі і неймовірно популярноі в кінці 60-х - на початку 70-х пісні. Для нашого покоління це певна ностальгія. От я і хотів дати певне пояснення.
Їх побачать, що б там не казали."
Зачем снизили планку?)))
"Ще прийдуть часи, що б не казали.
Світ побачить нас на п'єдесталі."
Друзья, я - не идиот, я - оптимист, если шо... Психологиня по радіо казала, що зараз тільки так...)))
!!! ... :-)