Історія спортивних досягнень клубу. Історія клубу. І нарешті - Україна !!!

Футболісти на полі, та за його межами, зірки, політики, бізнесмени, та і інші найрізноманітніші лідери думок... Так чи інакше, від УСІХ публічних людей, які мають певну вагу у суспільстві, мають певний соціальний капітал, суспільство, яке їх породило, вимагає проявляти чіткі позиції, які відповідають запитам суспільства, того, що хвилює людей, те що люди просто хочуть чути, бачити, або реально вважають за привильне, відповідно до певних моральних принципів та тих цінностей, на які орієнтується суспільство. Відповідно публічні персони також намагаються зрозуміти, прослідкувати настрої в суспільстві, намагаються і для себе в цій системі координат зайняти найбільш виграшну позицію (або ж навпаки намагаються зрушити цю систему координат, глобально, чи локально в той чи інший бік), чи то з міркувань моралі, відстоювання якихось цінностей, чи то банально з мотивів власної вигоди. Так чи інакше, це - взаємопов'язані процеси і впливи, які відбуваються одночасно в різні сторони туди і сюди, як і горизонтально так і вертикально. А конфлікти (або ж їх відсутність), суперечності інтересів, вигоди, моралі, і цінностей в ході цих процесів, найяскравіше характеризують саме суспільство, його структуру, і що воно собою являє...

Це все дуже очевидні та прості речі, з якими, певно, більшість з вас погодиться (я сподіваюся, що конспірологів та інших фріків-любителів екстримальних світоглядів, типу світового таємного управління, тут нема) І навіть багато хто з вас, міг би дати більш влучні визначення цим речам, але важливо не це. Важливо, щоб ви, мої дорогі читачі, з самого початку сприймали все, про що йтиметься далі, саме через призму вище написаного.

До написання цього блогу мене спонукала сайтівська дискусія довкола історії Динамо. Дискусія, градус напруги якої на фоні війни виріс доволі сильно. Скажу одразу, чисто технічно в цьому блозі я не займатиму позицію жодної зі сторін дискусії, і не приводитиму аргументи в користь жодної зі сторін. Це радше буде нарис із подій довкола Динамо. Ну а висновки ви вже, кожен в силу розвиненості своїх нейронних зв'язків, гнучкості хвиль вашої пам'яті, зробите самі. Самі для себе, на одинці з собою, бажано будучи максимально чесними та відвертими, перш за все, ІЗ САМИМИ СОБОЮ !!!

Історія клубу, історія спортивних досягнень клубу, це все - події, які неодмінно пов'язані між собою та існують безвідривно від загального (історичного, політичного, суспільного...) контексту того часу, коли вони відбувалися. І спільним знаменником для цього всього є люди, суспільство, в якому ці події відбуваються. Це база. Адже ми всі, перш за все є людьми, а вже потім, ми є тренерами, футболістами, або тими, хто за них вболіває, політиками, або тими, хто за них голосує і поділяє (або ні) погляди, ідеї, які вони пропагують. Доречі, чи не тому гасло "Футбол - поза політикою" викликає легкий когнітивний дисонанс, і таке справедливе обурення у нас, УКРАЇНЦІВ, сьогодні ??? (Між іншим, це саме гасло зіграє ще свою роль в нашій історії) Тому питання до всіх вас по даній темі: а що таке був отой СРСР, в якому опинилися всі ваші улюблені футбольні герої золотого минулого Динамо і ті, хто тоді за тих героїв вболівав? І власне ЯК вони там всі опинилися, і ЩО вони всі там взагалі робили...

А опинилися там спершу вся Україна (зі своєю автентичністю, тисячолітньою історією). Україна, яка тільки-но звільнилася з-під гніту імперії, яка розвалювалася після Першої Світової Війни. І ось вже нова, червона, імперія, жорстоко та криваво порушучи міжнародно визнані кордони суверенної України, знову поглинає її, завойовує та намагається знищити елементи їі автентичності: колективізацією, і як наслідок страшним голодом, репресіями, тотальним терором (фізичним знищенням, в тому числі) проти українських діячів мистецтва, культури, освіти та науки... А потім Друга Світова Війна, яка ще більше погіршила становище... Тих, хто досі опирався радянській окупації оголосили ворогами народу, колаборантами фашистів. Опір, вірніше його залишки, все більше перейходив у підпілля, допоки не зійшов на нівець ...

Ну а що ж наші з вами герої золотих сторінок Динамо? Зараз саме час зайнятися багатьма улюбленою на цьому сайті справою, а саме погортати архівні фотоальбоми, струхнувши з них пил, яким вони припали в блогах місцевих архіваріусів.

Ось до вашої уваги унікальні світлини. Футболісти УКРАЇНСЬКОГО клубу, переважно етнічні УКРАЇНЦІ, які грають в чемпіонаті СРСР (та за збірну СРСР), країни, яка втопила їхню батьківщину в крові, в голоді, в терорі, вбивши мільйони їхніх предків, співвітчизників...

Колаборанти? Хтось так подумав? Але ні. В жодному разі. Скоріше люди, які забули, або їх змусили забути, ХТО вони такі насправді, ЩО з ними насправді всіма сталося, і ДЕ саме всі вони так хорошо сегодня собрались...

А ось на цього козака зверніть особливу увагу !!! Ми ще до нього повернемося )))

І ось знову. Те саме ... Ну сьогодні такого вже точно нема... Вже не те, вже не грають з таким запалом з окупантами та агресорами на одному полі.

Чи ні??? Чи я просто прикопався на пустому місці ???

А ось Сашо. УКРАЇНЕЦЬ, який грає за УКРАЇНСЬКИЙ клуб вже за незалежної УКРАЇНИ, яку колись втопили в крові, в терорі, в голоді, знищивши мільйонів його предків, співвітчизників.

А ось уривок з його коментаря для клубних медіа від 01.08.2008: "Каким бы ни был соперник, все решится на футбольном поле. Единственное, что могу сказать, волею жребия футбольным гурманам чемпионата СССР будет подарен еще один праздник в лице противостояния «Динамо» и «Спартака». Рассуждать, насколько удачен для нас противник в лице москвичей, не вижу смысла. Делать это можно лишь по окончанию наших матчей."

А вже через декілька днів РОСІЯ (країна, яка була головним ініціатором створення того самого СРСР, який втопив УКРАЇНУ в крові, в голоді, в терорі, в забороні бути українцями. Країна яка потому проголосила себе СПАДКОЄМИЦЕЮ та ПРАВОНУСТИПНИЦЕЮ, того самого СРСР, який ... Ну ви зрозуміли) подарує справжнє смертельне, нефутбольне "свято протистояння" для цілої незалежної сусідньої держави - Грузії. Країни, яка теж колись намагалася стати незалежною, але була придушена тим самим СРСР (РОСІЄЮ).

Літо 2008 року. Розганяється військово-політична істерія навколо Грузії. Кремль намагається давати на Грузію, яка все дужче рветься в ЄС та НАТО (подалі від РОСІЇ, і чого б це? Правда?), через невизнані квазіутворення Абхазію та Південну Осетію (які іще радянська Росія схожим чином використала в ході завоювання Грузії ). В серпні станеться війна - агресія Росії проти Грузії. Росія заявлятиме про операцію з примусу до миру. Росія розповідатиме байки про геноцид - етнічні чистки грузинами осетинів. А ще на світ божий вилізуть факти мародерства та насилля з боку російських солдат. Російські танки біля Тбілісі.А ще Росія звинувачуватиме УКРАЇНУ та НАТО в підштовхуванні Грузії до війни. Кремль звинувачуватиме Україну в тому, що вона нелегально поставляла грузинам зброю для вчинення того самого міфічного геноциду. Потім Росія звинуватили Україну в тому, що на боці Грузії наче б то воювали Українські солдати. Нічого не нагадує? Росія шантажуватиме Україну питанням чорноморського флоту. Зюганов в Криму агітуватиме за визнання незалежності Осетії та Абхазії. Штайнмайєр вже тоді "малюватиме" свої формули. ( Як і Саркозі ...)

В Україні також розгортається широка дискусія навколо цієї війни. На одному крилі цього дискурсу заклики тодішнього Президента України вивести російські війська з Грузії, чисельні перестороги стосовно того "Чи стане Україна наступною, і що з цимр робити", ПДЧ в НАТО. На іншому ж крилі регіонали, комуністи та інші виродки, які топили за мир та дружбу з Росією. А деякі, як приміром янукович, взагалі відкрито заявляли, що необхідно визнати незалежність Абхазії та Південної Осетії.А ще згадаймо Тимошенко, яка мовчала до останнього, і яка ще "відмітиться" пізніше того ж таки 2008 року. І як ми всі пам'ятаємо, НІХТО з тодішньої УКРАЇНСЬКОЇ влади не говорив вголос на весь світ, що Росія - агресор, який має понести покарання у вигляді санкцій, повернути ВСІ захоплені території в сувернітет Грузії, що не варто будувати Північний Потік ... Нажаль (((

І на фоні цього всього ТРЕШУ, УКРАЇНСЬКИЙ клуб Динамо Київ їде до Москви, дарувати "свято футбольного" протистояння, в тому числі і для чисельних "гурманів чемпіонату СРСР", країни, яка колись втопила УКРАЇНУ в крові, в голоді, в терорі, а того року, в ті дні Росія (той самий ініціатор створення, а потім правонаступник того самого СРСР), в якій відбулося "свято", чинила чергові свої злочини уже в Грузії. І вже 13 серпня 2008-го року Динамо писатиме чергову сторінку своєї історії великих перемог, під час того, як розгортатимуться РЕАЛЬНО страшні та жахливі (багато в чому і для УКРАЇНИ) історичні події...

Ну гаразд, давайте перейдемо знову до наших улюблених фотоархівів.Ось на цих фото, футболісти УКРАЇНСЬКОГО клубу (вже не тільки УКРАЇНЦІ, зокрема іще СЕРБ і ХОРВАТ) грають матч в Росії, країні - спадкоємиці та правонаступниці ТОГО САМОГО СРСР, і яка в ті дні вторглася в сусідню суверенну державу...

Чи варто казати, що жоден з футболістів не засудив агресію РОСІЇ проти Грузії? А це - головний тренер УКРАЇНСЬКОГО клубу, Юрій Сьомін, громадянин тої самої РОСІЇ, яка ... Ну ви зрозуміли. Коментує історичний результат, історичного матчу. Чи потрібно говорити, що там НІ СЛОВА не було про засудження АГРЕСІЇ, та про визнання агресора АГРЕСОРОМ? Це той самий Сьомін, який в 2014-му виправдовуватиме анексію Криму Росією, державою яка... Ну ви певно вкотре вже самі зрозуміли))) І навіть після ЦЬОГО цей творець перемог Динамо не зникне із сайтівських передовиць: то він розповідає про подарунки від Суркіса, то вітає Динамо з чемпіонством, а перед цим уже втретє міг би очолити УКРАЇНСЬКИЙ клуб Динамо Київ.

А це - УКРАЇНЕЦЬ (і не тільки?) Суркіс Ігор Михайлович (Рахмільович?), олігарх, брат функціонера і політика (ну самі знаєте ЯКОГО політика), президент УКРАЇНСЬКОГО клубу.

Теж коментує історичний результат історичного матчу. За його версією тих подій, завдання виходу в групу ЛЧ виконана на 60 відсотків. Жодного слова про осуд РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ проти Грузіі. І не тільки в тому коментарі, а й взагалі жодного офіційного осуду РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ проти Грузі, що від клубу, що від президента клубу. Навіть жодного слова про ідею спартачів почати той матч з хвилини мовчання в честь загиблих осетинів та російських військових. Нічого не нагадує? Країна агресор вшановує пам'ять жертв СВОЄЇ ж агресії !!! УЄФА тоді це заборонила, тому що "футбол поза політикою"!!! :-))) Тобто РОСІЯНИ, намагаються використати матч за участі УКРАЇНСЬКОГО клубу, як елемент пропаганди у війні, яку розв'язала РОСІЯ, а УКРАЇНСЬКИЙ клуб не реагує на це НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ !!!

А ось і наш КОЗАК )))) Один з тих самих УКРАЇНЦІВ, що грали в чемпіонаті СРСР, країни, яка вбила мільйони його предків, співтчизників. Нині тренує клуб в РОСІЇ, країні яка... Ну ви зрозуміли.

Теж ані слова про осуд АГРЕСОРА. Хоча трішки він тоді пошумів: польських журналістів послав. Ееех козаче, не тим журналюгам ви тоді курс вказали :-)))))

А це - теж УКРАЇНЦІ. Вболівальники УКРАЇНСЬКОГО клубу, які на повторному матчі з росіянами в Києві вивісили банер мовою країни, яка стала жертвою агресії тої самої РОСІЇ, країни яка... Ну ви зрозуміли.

Але нажаль навіть цей банер не містить слів засудження РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ. Банер, зміст якого президент УКРАЇНСЬКОГО клубу не знає і до сьогодні :-))))

https://sport.ua/amp/news/522144-foto-chto-bylo-napisano-na-bannere-o-gruzii-o-kotorom-vspomnil-surkis

Ну а ось це...

Якщо ви дочитали до цього моменту, то ви правильно зрозуміли: це те, що потрібно було робити іще в 2008-му році (((

Загалом 2008 рік був дуже багатий на події, які вплинули на подальший розвиток держави, суспільства. Ех, ніхто вже ніколи не повернеться у 2008-й ...? Допоки він САМ не вдерся чоботом російського солдата на нашу землю у 2014-му. Відтоді багато чого змінилося, зокрема, і в суспільному консенсусі, щодо багатьох питань. Та все ж... Хотілося би щось у висновок написати. Але це вже в наступному блозі.