Приїхали...

Знаєте, колеги, друзі, чи товариші по чарці наодинці, чим мене здивував і майже вбив вчорашній матч? А здивовало і вбило те, що я десь на півпершу годину ночі спокійно виключив комп’ютер, ліг спати й заснув. Розумієте – заснув. Зазвичай після програшу Динамо я десь до другої – третьої кручусь, згадую моменти гри і намагаюсь забити замість того ж Бєсєдіна, а тут – заснув.

Не буду аналізувати вчорашню гру, колега Борщов це вже зробив грунтовно, класно і якісно. До речі, якість вчорашньої гри характеризує простий факт: у блогах Борщова звичайно десь 30…40 картинок з гри, а вчора він впорався 15-ма слайдами.

Коротка статистика з гри. АЕК завдав по воротам киян лише 8 ударів, але 6 –ть з них (75%) з меж штрафної площадки і чотири рази гравці АЕКа влучили в площину воріт (40%).

Динамо ж нанесло 11 ударів, але лише 4 рази з меж штрафної (36%), з них лише два удари були спрямовані в ворота (18%). Всі дані - Whoscored.

Що - небуть коментувати потрібно? Можна лише зробити два висновки:
- наш захист робив все можливе, щоб програти;
- наш напад не робив все неможливе, щоб виграти.

А якщо говорити без іронії і скепсису – ні захист не знав, як грати проти (давайте скажемо чесно – ніяких) кіпріотів, ні напад не знав, що робити, щоб зламати захист середньоморців. Отака картина вимальовується лише з шести цифр.

Можливо я дуже прискіпливий, але назвати нинішню команду, команду за яку я вболіваю більше півстоліття, командою Динамо з Києва я не можу навіть перед строєм розстрільного взводу. Ця команда Динамо нагадує ту, яку так зневажливо натхненно Олег Гусєв назвав командою з пивзаводу. Пам’ятаєте БАТЕ? І я пам’ятаю… Але де вона нині?

Може Динамо могло й не програти. Може, але грати так бездумно пусто, як грало Динамо не можна ні за які гроші, ні при якому тренері, ні з будь - якими грацями.

Ну як можна 66% часу володіти м’ячем в грі з кіпріотамив (навіть не з греками чи , чорт забери, окаянними мальтійцями) і лише двічі влучити в ворота. І всю гру били, били заради статистики, навмання, з поза меж карного майданчика в сторону воріт, тому що не вміють, не знають і не можуть доставити туди м’яча.

Заміна Гармаша на Бєсєдіна абсолютно нічого не дала. На мою думку атака стала ще більш тупою. А Кабаєв зліва все ще залишається гравцем Зорі, а не Динамо. Я пишу про стиль, а не власність. Його заміна на Ваната була абсолютно виправданою, але, як здається, запізнілою. Як і заміна Андрієвського на Шепелєва.

Всю гру Динамо бездумно намагалось з флангів запхнути м’яча в карний майданчик, а там щось та й виде. Але щось не виходило…. Бо не було клепок в голові як це зробити. Ну не можна ж все життя надіятись не Шапаренка, Циганкова, Буяльського й воротаря Бущана, що несподівано під наші аплодисменти став головним дирижером атак Динамо. Це й називається – приїхали.

І, на жаль, не тимчасово. Вигадана і висмоктана з пальця теза, що вихованці Динамо найкращі в світі, тому сповна можна надіятись на свої сили і абсолютно спокійно під фанфари виграти чемапіонат, виявилась абсолютно хибною. Вихованці Динамо - це абсолютно посередні гравці, що розручені своїми агентами. І до них чомусь не видно довгих черг від хоч би якогось завалящого клубу з топ-ліги. Може (повторю – може) лише одним Циганковим цікавляться.

До тих пір поки Академією Динамо будуть керувати мастодонти від «бий- біжи» під "мудрим" керівництвом Олександра Іщенко, коли дітлахам накачують м'язи , а не мізки, то вихованці академії будуть поповнювати тільки інгульці, колоси, минаї, третьорозрядні команди других - третіх дивізіонів не топ-ліг.

Звичайно є добрі випадки, але випадки лише підтверджують закономірність (Миколенко, в аутсайдерській команді АПЛ, а хто ще?).

Ну як можна щось говорити про талант, коли цей талант не вміє виводити м'яча з захисту в атаку. Як можна вигравати у добре організованої команди хоча б типу цього АЕКу, чи Фенера, якщо в тебе на обзроєні лише лонгболи від Сироти, Забарного чи як вчора від Андрієвського, і нахабне «авось». А по іншому ми не вміємо.

Тому давайте нам хоч Мессі з Мбаппе, хоч Неймара з Холандом, але в Динамо вони все одно будуть Бєсєдінами.

І суть не в тому чи звільнить Суркіс Луческу ( хоч його давно потрібно було звільняти, чи навіть не звати, і це єдиний шанс для Динамо), а суть в тому, що президентом клубу Динамо є тандем братів Суркісів, які вміють працювати по поняттям, але не вміють і ніколи не вміли працювати системно. На жаль Суркіси – це постійна величина, константа, в формулі Динамо. Тому будемо терпіти, мучитисьі добре висипатись, бо що нам лишається.

Вже навіть надія вмирає. Як там у Василя Симоненка: «На цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил».

З повагою, один з вас,
Скіф.