Емоціі.

Я перечекав декілька днів. Думав, може, це все емоціі. Може, я щось неправильно сприймаю.

А ні фіга!

Читаю ж тут. І статті, і блоги, і коментарі.

Не один я такий. Далеко не один.

Здається, всі вже все висловили, не буду повторюватись. Хочу сказати дещо про інше.

Я тут згадував собі різні періоди ДК. Невдалі періоди, всяке ж бувало. І порівнював свій емоційний стан. Тоді і тепер.

Поясню. Наприклад, період, коли тренером був Морозов (7 місце в чемпіонаті СРСР). І зразу після цього - 10 місце вже після повернення Лобановського.

Ніби, серйозний провал. Але...

Так, було невдоволення. Були певні претензіі до команди і т.д. ну, як завжди, коли улюблена команда не виправдовує твоіх надій. Але не було розпачу...

А ось зараз...

Так, саме розпач.

Ні одноі світлоі плями.

Безнадія.

Це в мене одного такі відчуття, чи я під старість став занадто емоційним з перекосом в песимізм?

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости