На жаль

Не хочеться щось писати про вчорашню гру на фоні того, що достається сьогодні киянам, які вже який час перебувають під обстрілами іранських дронів.

Тому лише кілька слів.

То, що вчора з нами витворила Сетанта крім мату, відбірного, триповерхового, описати неможливо. Хоча б попередили, що трансляція буде тільки на їх платформі.

Перші хвилини три-чотири намагався дивитись на напівпіратському "Моєму футболі", але так, як там зображення то зависало, то зникало, то плюнув і, матюкаючись, підписався на Сетанту. Як розумієте, уважно дивився гру десь з 10-ої хвилини, вже після першого удару Ваната і гірчичника Вівчаренко.

Мегого ж в цей час спокійно й на голову краще, ніж Сетанта, транслювало гру Реала з Барсою, яку одним оком підглядав без звуку на моніторі ноутбука. Та на жаль обидві команди, за які я вболіваю програли з однаковим рахунком- 1:3. Порадував лише Ліверпуль, який спокійно переграв нахаб з Манчестера.

Чесне слово, до голу Мудрика гра Динамо мені сподобалась. Так були помилки того ж Вівчаренко і Забарного, коли забивався перший гол (Забарний програв повітряну боротьбу Траоре, а Вівчаренко не встиг накрити Зубкова).

На жаль випадав з гри Тимчик, який програв свій мікроматч Мудрику. Слава богу, що пенальті, абсолютно справедливе, який привіз наш правий фулбек, нейтралізував Нещерет. До речі, тут же після кутового Монзуль повинна була призначати новий пенальті, тому що Вівчаренко (знову Вівчаренко) абсолютно неласково положив на землю Зубкова. Слава богу, пані Катерина на цей раз пробачила Динамо. Це до суперечек про суддівство.

А потім був гол Ваната, після якого всі надіялись, що Динамо зможе не тільки зіграти внічию, а й виграти. Я написав «всі», може перебільшую, але думаю, що багато так подумало.

На мою думку Ванат повинен грати в основі замість опорного нападника Бєсєдіна. Ванат вчора так добре взаємодіяв з Циганковим, що здавалось відродилась ланка Реброва з Шевченко (ох і перебільшую, а хочеться....).

Але гол Мудрика, який втік від Тичика, пішов на Циганкова з Шепелєвим зламав не гру, а зламав Динамо. Той, хто помітив, як Шепелєв виставляв ніжку під удар Мудрика (елегантно, красиво, як в марлезонському балеті), думаю, що зі мною погодиться. Після голу Мудрика динамівці,здається, лише тричі ударили по воротам. Останній раз після неоковирного удару в землю Караваєва, якщо не помиляюсь.

Цей гол також зламав віру в перемогу і у Забарного, який би ніколи так не зіграв проти Сікана, якби вірив в перемогу.

Цей гол зламав і наш тренерський штаб, як і самого Луческу. Друзі, Ви помітили, скільки готували вихід на заміну Попова. Забарного видалили на 69 хвилині, а Попов вийшов на 76-ій. Зрозуміло ж, що грати проти гірників без центрального захисника - смерті подібно, але випустили Попова лише після пропущеного третього голу, який був забитий якраз з зони центральних захисників.

Третій гол – це усміхнена Джоконда Шахтаря - наскільки цей гол був красивим і наскільки ж він показав, що Динамо кинуло грати. Згадайте ідеальний 50-ти метровий пас Матвієнко на Мудрика, його лихий прорив і повністю відсутня підстраховка трьох захисників нашого Динамо. Фініта ля комедія.

Отак гра, що складалась, гра, що йшла, гра, з якої можна було починати сходження на Олімп, перетворилась на Ватерлоо Луческу.

Що б не говорили, але вчора, ці хлопці, за виключенням Тимчика та Вівчаренко і приєднавшогося до них Буяльського, показали, що можуть і вміють грати. Але, на мою думку, в команді якісь негаразди й тому немає впевненості в собі. Немає того відчуття, що зараз вийдемо на поле і всіх порвемо. Не-ма-є.

Поразка народилась в першу чергу в голові.

Відчуття впевненості повинен дарувати тренер. І не тільки дарувати, а й навчити непоганих гравців рвати всіх на шматки. Цей тренер повинен піти. Плач Суркісів, що до нині в Динамо не піде жоден мало-мальський здібний тренер з-за меж України – це плач лисиці перед сорокою с сиром. Але сорока вже не вірить хитрій лисиці.

На жаль, є ще один шлагбаум на шляху здібного тренера в Динамо: це Суркіси. Їх реноме в світі. Після Реброва з іспанцями в Динамо схоже ніяким калачем не затягнеш поважаючого себе фахівця. Може тільки штибу Луческу.

На жаль.

Отак і живемо. Знайшлись би тренери, що бажали тренувати Динамо, але немає тренерів, які готові працювати з Суркісами. До речі Лобановський три роки відмовляв старшому Суркісу. Три роки. Його повернення, то окрема історія.

З повагою,
Скіф.