Нарешті дочекались...

Нарешті дочекались: після двох програшів (Ренну і Шахтарю) та двох нічиїх ( зі страшними кіпріотами та полтавськими спудеями Скрипника) Динамо перемогло. І не кого - не буть , а сам Кривбас, тренер якого носить казкове козацьке прізвище –Вернидуб. От Динамо вчора і вивернуло це дерево, хоч то був не дуб, а тоненька верба.

Але все одно – чепчики в повітря, ура - і так далі….

Так, це була перемога. Справжня перемога. Три голи, три очки в таблицю і нарешті вже сьоме місце після 8-ми турів. Будемо жити. Так скоро й третє. А там - хто зна…

Будемо жити.

Але якось на душі моторошно, наче кіт напудив в борщ. Ну не тягне вчорашня гра на радісний пафос перемоги. Перемогли ніякий Кривбас (без образ вболівальників команди президента) за рахунок в першу чергу помилок криворіжців.

Перший гол – заслуга кривбасівця Хомченовського, що віддав пас прямо на добре граючого в першому таймі вчора Сидорчука і нашому капітану, капітаніщу, не залишилось нічого іншого як вивести Ваната на побачення з голкіпером суперника.

Другий гол створив непогано граючий до 22-оїї хвилини вернидубівець Татарков, який віддав передгольовий пас на Буяльського. За цей вичурно-елегантний пас розлючений Вернидуб зняв з гри свого кращого на той час гравця.

Гляньте на відео третього голу. Де були захисники Кривбасу, коли Караваєв віддавав свій гольовий пас, так шикарно пропущений Ванатом, на Буяльського. Здається вони все ще святкували відбитий Сарнавським пенальті, бо в районі 5…7 метрів від Віталія не було жодного мешканця Кривого Рогу.

Звичайно такі дарунки потрібно приймати й вміло використовувати. Ось за це й подякуємо динамівців. Бо у всьому іншому це був сірий матч без надії на веселі фарби гри.

Такі перемоги навряд чи надихають вболівальників. Тим більше коли неозброєним оком видні проблеми в захисті та невміння будувати атаки. Тільки третій гол можна записати в якійся мірі на рахунок позиційної атаки. Сказати, що ми щось створили після позиційних атак неможна, неможливо навіть з дуже великою натяжкою. Тому, якщо не рахувати одинадцятиметровий удар, я думаю, що xG в обох командах буде майже однаковим, незважаючи на те, що Динамо било в два рази частіше по воротам, як запевняє нас цей сайт.

Проблеми ж в захисті вже давно стали аксіомою Динамо: добра наша пісня, починай спочатку.

Ну як може гравець збірної Забарний втрачати позицію, коли забивався нам гол.
Як може гравець збірної України Тимчик виводи на удар по своїм воротам Дебелка, як це він зробив на початку другого тайму.
Що налякало Нещерета, який після чудом парируваного удару Дебелко через 30 секунд промахуєься мимо м’яча, який якимось дивом не залетів в наші ворота?
Як два велетня - Забарний (187 см) і Попов (185 см) - дозволили Дебелко після кутового на 69 хвилині пробити в штангу?

Я не можу цього пояснити. Чому ці гравці були такі розконцентровані? Чому? Тим більше, що пресингу від звірят Вернидуба не то що не було, а й не загадувалось.

І ще одне, може хто пояснити, що робив Гармаш на місці лівого центрального півзахисника. Луческу явно прорахувався, випустивши героя битви з АЕКом на це місце. Дениса вчора не було на полі від слова зовсім. По такій грі – атака на атаку – це не його місце.

І останнє. Без відповіді. Що коїться з Циганковим?

Так що порадіємо, але хотілось би радіти в четвер. Ось тоді й будемо робити вискоки.

З повагою,
Скіф