https://www.toonpool.com/cartoons/Mircea%20Lucescu_92118
"Мы лучшие,
лучшие,
лучшие!
Лучшие нощно и денно!.."
Конечно,
все это —
личное,
личное ваше дело…
Но время пришло,
Мне кажется,
неумолимо и веско
Отправить на отдых заслуженный
Тренера
Мирчу Луческу
Париж, Франсуазе Саган
Ро́берт Ива́нович Рожде́ственский
https://www.litmir.me/br/?b=183398&p=12
http://www.staroeradio.ru/audio/16629
https://www.youtube.com/watch?v=v6x1ODtwqis
Но все же: тренера поменять куда проще, чем поменять футболистов. А для киевского Динамо вторая проблема - острейшая.
«Ну, не шмогла я, не шмогла!»... :-)
:-)
Все закінчиться прогулянкою в татусалон , та надписом - Я тут был . ЛЕ 2022 . Четвертое место . Очко отвоевали .
Гі Ру (фр. Guy Roux, нар. 18 жовтня 1938, Кольмар) — французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Відомий насамперед більш ніж сорокарічною роботою з «Осером», який під його керівництвом подолав шлях від четвертого дивізіону французької першості до титулу чемпіона Франції.
У дорослому футболі дебютував 1954 року виступами за команду «Осер» у регіональному чемпіонаті Бургундії. За три роки перейшов до «Стад Пуатевен», а ще за рік став гравцем «Ліможа».
1961 року повернувся до «Осера», в якому став граючим тренером. Повністю зосередився на тренерській роботі 1970 року, вивівши команду до Дивізіону 3.
Уперше очолив тренерський штаб «Осера», на той час команди четвертого (регіонального) дивізіону Франції, 1961 року і тренувув осерську команду з двома невеликими перервами до 2005 року.
У 1970 році вивів команду до третього дивізіону, а 1974 року «Осер» підвищився у класі вже до другого дивізіону. 1979 року все ще друголігова команда була близькою до свого першого загальнонаціонального успіху, пробившись до фіналу Кубка Франції, де лише у додатковий час поступилася «Нанту». А вже наступного року команда Гі Ру пробилася до елітного французького дивізіону, який не залишала протягом усіх 25 сезонів, коли тренер продовжував працювати з «Осером».
Протягом цих років команда чотири рази ставала володарем Кубка Франції, а в сезоні 1995/96 вигравала чемпіонат Франції. Успіхи «Осера» під керівництвом Гі Ру значною мірою були пов'язані з його стратегією роботи на перспективу. Зокрема після виходу команди до найвищого дивізіону клуб мав можливість витратити суттєві кошти на придбання висококласних гравців, проте на вимогу головного тренера натомість було зроблено інвестицію в клубну академію. У подальшому команда мала постійне посилення у вигляді вихованців власної академії, яка подарувала французькому футболу таких гравців як Ерік Кантона, Ален Гома, Паскаль Ваїруа, Джибріль Сіссе і Філіпп Мексес.
Остаточно залашив «Осер» влітку 2005 року, провівши на той час на чолі команди близько 2 тисяч офіційних ігор, включаючи 890 матчів у найвищому дивізіоні, що є європейським рекордом.
У червні 2007 року уклав дворічну тренерську угоду з «Лансом», проте вже наприкінці серпня того ж року пішов у відставку, після того як команда не зуміла здобути бодай одну перемогу у чотирьох перших іграх сезону.
https://en.wikipedia.org/wiki/Guy_Roux
учетная запись этого пользователя была удалена
Айвор Верден Пауэлл (англ. Ivor Verdun Powell; 5 июля 1916, Баргойд, Кайрфилли — 6 ноября 2012, Баргойд, Кайрфилли) — валлийский футболист и тренер, выступавший на позиции полузащитника.
Наиболее известен по выступлениям в составе английского клуба «Куинз Парк Рейнджерс», за который играл в период с 1937 по 1948 годы.
В 1946—1950 годах Пауэлл сыграл за национальную сборную Уэльса 8 товарищеских матчей, голов не забивал.
Тренерская карьера Пауэлла началась в 1951 году в «Порт Вейле», где 39 — летний игрок стал играющим наставником. По воспоминаниям Стэнли Мэтьюза, успевшего поиграть под руководством Пауэлла в любительской армейской команде, его тренерский стиль был практически авторитарным, что впоследствии отмечали почти все футболисты, выступавшие в его командах.
После «Порт Вейла» Айвор возглавил в 1952 году «Брэдфорд Сити», где проработал до 1955 года, в 1960 году возглавив команду «Карлайл Юнайтед», которую покинул в 1963 году.
С 1964 по 1967 годы тренировал коллектив «Бат Сити», а в 1968 году уехал в Грецию, где был наставником ПАОКа, однако вскоре покинул свой пост и вернулся в Англию.
В 1973 году стал главным тренером и президентом студенческой футбольной команды в Университете Бата, бессменно сохраняя этот пост на протяжении последующих 37 лет. При Айворе «Бат Юниверсити» стал первой в истории студенческой командой, пробившейся в основной раунд Кубка Англии.
В 2006 году Пауэлл в возрасте 90 лет был признан представителями Книги рекордов Гиннеса старейшим работающим футбольным тренером в мире.
В 2010 году 93 — летний специалист объявил об уходе в отставку с поста тренера «Бат Юниверсити».
В 1943 году Пауэлл женился. Его избранницей стала дочь его знакомого футболиста, они прожили в браке 60 лет. Другом жениха на свадьбе был Стэнли Мэтьюз.
6 ноября 2012 года Пауэлл скончался в возрасте 96 лет после непродолжительной болезни.
https://en.wikipedia.org/wiki/Ivor_Powell
Ларрі Баріллі (Larry Barilli) почав працювати тренером у 1953 році — у рік коронації королеви, смерті Йосипа Сталіна, а сер Едмунд Хілларі та Тенцінг Норгей стали першими людьми, які піднялися на вершину Евересту, «Блекпул» виграв Кубок Англії, а національною командою Шотландії керував «відбірковий комітет».
Коли наприкінці травня того ж року Ларрі виповнилося 18 років, він вирішив стати гравцем-менеджером власної футбольної команди, щоб очолити її в місцевій аматорській лізі.
Протягом багатьох років Ларрі керував сімома командами в районі Грінок і за оцінками з 1953 року пропустив лише сім ігор через хворобу.
Його довголіття у футболі важко порівняти: лише одній людині в історії шотландського футболу вдавалося довше, і Ларрі досягне цього рекорду пізніше цього року.
Ларрі провів близько 2000 ігор, а Шотландській аматорській футбольній асоціації не відомо про футбольного менеджера в Шотландії, який був би старшим за нього.
https://www.bbc.com/news/uk-scotland-48256463
We'll see... :-)
Let's hope that you are not right... :-)
On one hand, " 'Hope dies last,' said Faith while shooting Love" (c).
On the other one, "Losing all hope (and love, and faith) is freedom.” (c) ... :-)