Головний підсумок минулого року

Головна подія минулого року - з нами більше немає справжнього Короля Футболу Пеле. Того самого хто з молодого віку грав у футбол, а не робив бізнес на ньому. Подія дуже сумна, особливо хто бачив Короля на полі, але життя не безкінечне, навіть у відомих спортсменів. А разом з ним нема і того футболу, який колись англійці вигадали.

Як підсумок минулого року, справжня війна з росіянами. Вона була передбачена, бо розумні люди задовго до 2014 року мені казали, що нам доведеться воювати з рашкою, бо Україна для цієї країні більше ніж все. Це історія, ресурси людськи, земля квітуча, і футбол кращий теж. І вони не помилились, рашисти , як німці у 1941 ранком почали війну, а до минулого року окупували Крим, частину Донецької та Луганської областей.

А ще мені дуже зле, що деяки вболівальники мають нахабство щось розповідати про внутрішнього ворога в країні, по суті нічого не розуміючи у цьому. Зовнішній всім давно відомий, бо коли на голову починають падати ракети мізки починають швидко все розуміти. Навіть завзятим українофобам. Як блискавка. А внутрішній ворог це ще простіше, але не всі розуміють – це люди, що мають паспорти з тризубом, як справжні громадяни України, але їх мізки примусово русіфіковані і здається що назавжди. Тіло в Україні ,а все інше десь далеко, далеко...Бо якщо людина десь років 20 мешкає на Україні і мову не вивчила, історію не бажає знати, книжки українських авторів не читає, але високого рівня про себе , як справжнього українця, то щось у лісі точно здохло. Також щось про совок висловлюватись, на своїй шкірі не відчувши що це таке. Це дуже нагадує старі перли : Я Пастернака не читав , але засуджую! Про совок я бажаю розмовляти тільки з особами, яким довелось на собі відчути що це таке, а не з школярами або підлітками, яки чули про такий період.

Тому заклики до об’єднання країни на основі футболу пустопорожні балачки. Як можна об“єднатися з людиною, яка не розуміє фундаментального устрою країни , не розуміє, що це може бути тільки на релігійній основі ( для справжніх вірян) або на політичних засадах. Іншого не існує. Особиста думка- це факти, події та роздуми, пропущені через себе, а не повторювання інших. 2014 рік це зробив, всі друзі, знайомі та родичи були розділени на дві частині, ті, хто за Україну і ті, хто проти. Навіть деякі родини постраждали і примирення неможливо .Ніякий футбол не спроможний об”єднати людей з різними політичними поглядами, бо він гра і не більше. Навіть сьогодні інтереси грошові не повернуть повагу українців, наприклад, до Газпрому російського, бо він один з спонсорів війни, а світова та європейська футбольна влада не бажає це зрозуміти. Що тоді казати про звичайних вболівальників...на кону життя, існування України та її незалежність.