Перед черговою здибанкою з італійцями в Мілані пропоную пригадати наші минулі зустрічі.
29.03.1995. Київ. ЧЄ. Україна - Італія - 0:2
У нас була за складом не найгірша збірна. Новий тренер Анатолій Коньков почав давати шанс молодому Шевченку. Підсилив збірну і "росіянин" Калитвинцев. Але італійці під керівництвом Саккі грали як завжди прагматично. Тому шансів нашому нападу майже не дали. Самі ж свої нагоди реалізували - Ломбардо і Дзола. Особливого смутку не було, бо віце-чемпіони світу тоді виглядали нам зовсім не по зубам.
11.11.1995. Барі. ЧЄ. Італія - Україна - 3:1
Ми вже до того часу втратили навіть теоретичні шанси пройти у фінальну частину (вели 2:0 у Словенії і програли 2:3). Тому це був швидше матч престижу. Навіть Полунін відкрив рахунок в середині першого тайму. Та не більше. Далі дубль "сивчолоого" Раванеллі, плюс Мальдіні забив рідкісний гол за збірну.
02.06.2006. Лозанна. ТМ. Італія - Україна - 0:0
Більше десяти років не зводив нас жереб з Італією. В рамках підготовки до ЧС домовились зіграти. Особливих надзусиль обидві команди не доклали, що логічно. Тому нічия була цілком по грі. Хто ж знав, що всього за місяць буде знову гра.
30.06.2006. Гамбург. ЧС. Італія - Україна - 3:0
Чвертьфінал чемпіонату світу. Після емоційної звитяги над Швейцарією. Саме емоцій нам не вистачило. Плюс швидкий гол від Дзамбротти в ближній кут. Хоча італійці самі ледь здолали Австралію Хіддінка завдяки ну дуже лівенькому пенальті. І ми могли з ними змагатися. І моменти були. Але потім дубль Луки Тоні і адью. Італія ж здобула свій четвертий кубок світу під керівництвом Ліппі.
07.10.2006. Рим. ЧЄ. Італія - Україна - 2:0
Хотілося взяти реванш звісно. Ми вже набралися досвіду. А у італійців молодий тренер Донадоні. Чому б і не скористатися таким моментом. Єдине, що не зміг зіграти Шевченко. А він би обов'язково засмутив римську публіку. А так пенальті під завершення в наші ворота (Оддо реалізував) та ще раз забив нам Тоні.
12.09.2007. Київ. ЧЄ. Україна - Італія - 1:2
За кілька днів перед цим втратили дуже важливі очки в Тбілісі на останніх хвилинах матчу. Тому була потрібна лише перемога, не дивлячись на суперника. Вже зіграв Шевченко. І він таки забив свій гол. Але в італійців була своя зброя - Ді Натале. Одразу два голи від вже не молодого Антоніо, що розігрався в поважному віці.
29.03.2011. Київ. ТМ. Україна - Італія - 0:2
Ми готувалися до домашнього ЄВРО. До кінця ще не визначилися навіть з тренером. Юрій Калитвинцев виграв юніорське ЄВРО два роки перед тим. Тепер йому дали шанс показати себе на дорослому рівні. Тренер же Італії Пранделлі в товариському матчі давав шанс новим гравцям. Забили нам Джузеппе Россі та Матрі (єдиний гол Алессандро за скуадру).
10.10.2018. Генуя. ТМ. Італія - Україна - 1:1
Новий тренер Італії Роберто Манчіні розпочав будівництво чемпіонської збірної. Наш тренер Шевченко вже провів один цикл і склад в основному був сформований. На гол Бернардескі наші відповіли результативним ударом Малиновського ( можливо це був знак, що Руслан далі запалюватиме в Серії А).
Підсумок +0, -2, -6 3:15
Коли ж буде перша наша перемога?
Все так. Все так. Ми біля 30-ти років маємо "добру" традицію - не вигравати у італійців, на жаль.
Яка б не була збірна, хто б її не тренував, а виграти не вміємо.
А раптом????
І загадувати не хочеться.
Але, пане Сергію, виправте, будь ласка, арифметику, бо кількість голів в цих матчах - 3-15, а 3-16.
============================
Буде, шанований колега-блогер Сергій Гусак! І українці усіх країн, Бог дасть, її обов'язково дочекаються...