Філармонія

Головні дійові особи:

Директор найстарішої Філармонії країни, яку відкрили у травні 1927 року - 89 річний убєльонний сєдінамі старєц, любить слухати старі платівки колишнього головного диригента, чиє ім'я у 2002 році присвоїли Філармонії

Грін - перший заступник директора, провідний музикант Філармонії.

Грей - провідний музикант Філармонії. Класний музикант, що користується авторитетом серед більш молодших філармоністів

Не головні дійові особи:

Бухгалтер - людина яка нараховує зарплати та премії, залежно від кількості зіграних нот

Rekoj - освітлювач. В Філармонії не так щоб давно, але й не багато. Поза очі його називають "Промінь світла в темному царстві"

Мидав - не зрозуміло хто. В Філармонії з 1971 року. Може грати на різних інструментах залежно від кількості та якості алкоголю спожитого втихую на репетиціях

Фігаро - саксофоніст. Імпровізатор. Встигає кругом. Фігаро тут і фігаро тут.

А також: Бордертропер, Godushevsky, Гріщенко та інші

На пильній сцені філармонії, за великим круглим столом накритим скатертиною із червоного оксамиту зібралися музиканти та працівники Філармонії.

Першим слово взяв директор Філармонії.

• Уважаємиє колєгі філармончанє ! В послєднєє врємя прослєживаєца тенденція преданія забвєнію вєлікого наслєдія, оставлєнного нам вєлікім главним діріжором нашей Філармонії. Етого допустіть нікак нєльзя. Прізиваю всєх послєдовать маєму прімєру і каждоднєвно, єжеднєвно і єженощно пісать новиє музикальниє партітури. А новоє - ето хорошо забитоє староє (противно хіхікнув директор)

Грей, Rekoj, фігаро, бордертропер та деякі інші одночасно подумали: "Ти дасиш забути. Ага. Свєжо прєданіє" але вголос нічого не сказали

Грін взяв слово:

Таваріщі, я відєл своїмі ушамі і слишал собствєннимі глазамі, как вєлікому королю Музикі за єво видающуюся кар'єру всєво лішь два раза крічалі ганьба, і адін раз питалісь вигнать с канцерта. Но беснующуюся талпа зрітєлєй прігразіла сарвать канцерт і оставіла караля на сценє!

Грей хмикнув собі під ніс:"Та це ми ж тобі сказали. Ти тільки про ганьбу писав"

Тим часом Грін продовжував:

Я ні панімаю саврємєную музику. От раньше пісалі так пісалі. Каждая нотка била на свойом мєстє. А скріпічний ключь бил красівий і видающійся

Директор Філармонії перебив оратора:

Вот відітє таваріщі! Ето то, о чьом я пішу всєгда.

Бухгалтер: Так, так! Шановний пане директоре! Остання ваша, не побоюсь цього слова, сімфонія , котру ви присвятили нашому колишньому солісту який зробив собі ім'я в нашій Філармонії і його купила за 25 мільйонів міланська "Ля Скала" увібрала в себе 379 нот "До", 412 нот "Ре", 299 "Мі" і ще купу всякої фасолі. Дієзи та бемолі доповнили і без того вашу видатну новостару симфонію.

Ваше музичне творіння окрім ставки принесло вам ще 139 у.о. премії.

Хтось сказав: Та-ак! Це чудовий твір присвячений нашому колишньому солісту. Він заслужено отримав "Золотого орфея" після сольного виступу на концерті Народного Ансамблю України в Туреччині. А який він молодець, що привіз "Золотого орфея" до памнятника своєму учителю музики. Хоча ні, спочатку він привозив того, як його, вухастого "Золотого грамофона"

Мидав закричав:

За що? За що йому премію ? По його нотам грать не можливо. І співати також. Під таку музику співать можна тільки під мінус. Мінус, мінус і ще раз мінус. Мене задовбали ці мінусісти, мінусатори мінусіопотворювачі.

А я в 1975 році правьол на наш савмєсний с мюнхенской філармонієй канцерт Гогу, Гошу і Грігорія Іванича. Це я продав бубєн і кастанєди.

За столом пронісся легенький смішок. Бордертропер шепнув Фігаро, мовляв бачив в гримерці Мидава пляшку з-під якогось шмурдяка. Всі розуміючи закивали головами.

Godushevsky тим часом звернувся до Бордертропера.

• А ти ж також полюбляєш крутити свої старі платівки. Скажеш нє ?

• Так, роблю ремікси іноді. Ті старі твори були писані нашвидкоруч, тепер їх трошки допрацьовую

• І що, я тепер повинен слухать їх знову? Вони ж нікому не потрібні. Нахріна ти це робиш?

На Godushevsky зашикали Равлик, неотесаний Сандеро, Гурман асорті та Каа:

Нам потрібні! Нехай пише! В його музиці є душа та серце!

Бордертропер сказав опоненту:

Потерпи ще трошки, будь ласка. Там залишилось зовсім мало. Ось зараз реміксну лондонську сонату, потім буде міланська, леверкузенська та найголовніша ! Мадридська. Королівська !!!

Директор Філармонії закінчив зібоання словамі "За дєло, таваріщі! Пісать, пісать і єщьо раз пісать! Больше хорошей старой музикі! Бистрєє, више, смєлєє!"

Грей та Фігаро пішли до себе,роздумуючи над тим що Грін вже добряче піднадоїв, але нічого з ним вже, нажаль, не вдієш.

Godushevsky поплівся в бухгалтерію, сподіваючись що і йому щось перепаде.

Гріщенко, як годиться звукорежисеру, пішов до своєї колонки

Rekoj взявся налагоджувати світло і лише камерунець POSV та Бордертропер залишилися на своїх місцях.

POSV за звичкою шарив у соцмережах, щоб надибати трошки фоток.

А Бордертропер, усміхаючись під ніс, надів навушники і включив улюблену композицію гурту ГрінГрей "Под дождем".

Він вже давно усвідомив формулу щастя:

Головне в житті не знайти парасольку в зливу, а навчитися танцювати в дощ